Марина
@_Maryna
Кумедно розуміти, що кожен з нас багатогранний й унікальний, як і все в цьому всесвіті..
Блог Всі
Цінність слова й мови
Думки вголос, Різне, Цікаве
Я так давно писала, що й забула скільки насолоди мені приносить цей процес: формулювання ідеї у слова. Це настільки цікавий шлях від ідеї та роздумів до вибору сюжету, стилю та й підбору влучних слів. Як багато можливостей нам дає мова: висловити свої думки й почуття, донести до оточуючих свій світогляд та переконання, розповісти про життєві уроки, які ми пройшли, навчити чомусь тощо. Кожне слово має значення й зміст, навіть нехай воно буде написане похапцем на клаптику паперу й в грубому стилі, адже в ньому є думка й задум. Кожне слово має свою ціну, будь воно гарним чи ні. Адже саме слова, емоції й посил залишають слід у душі й подекуди призводять до змін особистості й стосунків. Мова, життєвий досвід та вміння думати, аналізувати та змінюватись є тією силою, що притаманна людині в сучасному світі технологій не в залежності від обставин, віку, статусу, зокрема фінансового, тощо. А розвиток та комбінація цих сил --- це те, що допоможе людині в майбутньому реалізуватись.
1
106
Звичайні дива
Думки вголос, Різне, Цікаве
Для когось диво звичайні для нас речі: бачити, мати близьких людей тощо. Не варто про це забувати! Й не слід забувати, що все в цьому світі змінне й не вічне! Тому мені здається, що не слід забувати радіти звичним для нас речам!
88
Діяти, не дивлячись ні на що
Думки вголос, Питання, Різне
Я точно зрозуміла за своє життя, що здаватись - це не вихід. Треба обирати шлях і діяти(навіть якщо Ви зневірені і не бачите виходу), пристосовуватись до обставин по мірі руху. Й навіть, якщо нічого не виходить, то в майбутньому можуть змінитись обставини, можуть з'явитись люди, які Вам допоможуть, але використати ці ресурси Ви зможете лише тоді, коли робите вибір й дієте, бо інакше Ви не помітите цих можливостей. А як гадаєте Ви чи варто здаватись в таких ситуаціях чи все ж таки діяти і шукати вихід?
2
130
Вірші Всі
Гра у невизначеність
Хвилина за хвилиною Я за тобою споглядала Та помислів твоїх Я так і не розгадала. Як же люблю і ненавиджу Неймовіно водночас Цю гру у невизначеність Я у житті своєму. Так кожного разу З кожною людиною Граємо Ми невимушено у вибір цікавий. При питанні важливому Подекуди в певну мить Всередині все розривається В нерозумінні вірити чи ні. Як же спокійно на душі Коли розум, інтуїція Й досвід життєвий В унісон відповідь обрали єдину. Й як же важко Коли якась мала частинка твоя Посіяла дрібку сумніву У рішенні твоєму. Та найважче напевно В цю гру зіграти з собою У пошуках віри у себе Та гармонії всередині.
2
2
245
Зірка
На зорянім небі Десь зірка твоя, Що осяє твій шлях До вічного небуття, Та під силу кожному Цей шлях довгий Щасливим пройти І навіть у лиху годину У сердці гріти надію, Що далі лиш щастя. Може не вірно це, Але один у всіх результат, То може краще пройти Гідний і щасливий шлях? І якщо смерть, То лиш початок Чи не краще починати З чистим сердцем І щасливою душею? А якщо й кінець, То варто гідно жити, А не тільки егоїстично щасливо, Забувши відповідальність свою! Хоча й про власне щастя Тут забувати не слід, Адже в такому випадку Іншої можливості може й не бути!
3
0
293
Сльози материнські
До болю мені знайомі, Мамо, тепер сльози твої Чом же ми розумієм лиш з часом Рани пекучі такі. Довкола шумний і жорстокий Вир кривавої війни. Сердце щемить Від болю палкого. А в душі лиш думка одна Щоб усі були цілі й живі! Хай про мене забудуть вони навіки, Як треба так, Тільки були б цілі, живі й щасливі Рідні мої. Хоч в полі один не воїн Та без хвилювань за Вас Простіше вижити В цьому вирі хижацькому. Не залишилось довкола жодного дому, де б не залишила свій слід Жага до свободи, Що кров'ю, на жаль, Зараз виборюється нами. Кожна мати, кожна дитина Й кожна родина, Що лихо пізнала війни Навіки запам'ятає цей жорстокий урок. Навіки всі будуть знати Ціну часу, життя й свободи. Ось так загартовує покоління Хижацький терор. Ось так жорстоко, мамо, В одну секунду Я зрозуміла й прожила Всі твої страхи й переживання За нашу сім'ю! Впевнена я, мамо, Що бажаєш ти, Щоб не знали Діти твої В ніякі часи Правди цих сліз й страхів І тим паче жахів Кривавої війни. Та неочіковано вирвали нас З мирного спокою Й пробудили в нас усвідомлення Приналежності до вільного народу. Цей урок безцінний Та неминучий для нас, Але не для наших дітей Й мабутніх поколінь! Й лиш побажати я можу Наступним поколінням Проходити уроки життєві Під мирним вільним небом Й лиш здогадуватись Про материнські страхи Й сліз причини Під її турботливим крилом!
3
0
467