Страждання
Моє ти серце надірвала І визвала оті страждання Не земні, сумні пісні Мене ти знать не знаєш Схилюся навіть не зирнеш І станом своїм не повернеш. А знаю добре знаю, що без мене Ти страждаєш, хоч згордувала Мною ти, та серцю своєму збрехала. Чекали очі твої мене та я Тепер не знаю, знаю як страждаєш Ти як очі жаль тобі повили Як громи тоді гуділи Та не повернусь до тебе Тепер я.
2018-03-27 13:31:03
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3377
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13184