Через деякий час на базі автоботів.

Оптимус Прайм стояв біля терміналу, коли Арсі, Бамбелбі й Балкхед повернулись із розвідки.
Арсі розповіла про те, що вони натрапили на двох людей під час бійки.

— Людей? – із здивуванням запитав Оптимус – Якщо вони бачили вас, а десептикони їх, то вони знаходяться в великій небезпеці. Знайдіть їх і негайно привезіть на базу.

Поки Арсі і Бамбелбі поїхали шукати дітей, на терміналі раптово відобразився великий сплеск енергону. В цей час на базі нікого не було, тому Оптимус сам поїхав перевірити, із чим це пов'язано.

Прайм неспішно їхав по вулицях Джаспера. Сьогодні було дуже спекотно, тому всі люди поховалися по домівках, думаючи хоч так врятуватися від жари.

Сигнал на моніторі привів автобота за місто до великої скелі. Побачивши, що нікого немає навколо, він трансформувався. Оптимус почав оглядати скелю, і на його подив там нічого не було.
Згодом виявилося, що він тут не один – за своїм сигналом на це ж саме місце прибули деси. Їх було небагато, десь шестеро. Вони теж шукали енергон.
Помітивши Оптимуса за скелею, десептикони сміливо відкрили по ньому вогонь. Прайм почав стріляти у відповідь, щоб відбитися від них. Так між ними завязалася бійка.

Все було б просто, адже автобот перемагав, але.. Один нюанс трохи перешкоджав успіхам велетня. На полі бою була одна, молода незнайома дівчина. Вона безтурботно, нічого не підозрюючи, гуляла біля скелі. Коли її погляд натрапив на Оптимуса й десів, незнайомка дуже злякалася й поспішила якнайшвидше покинути небезпечне місце, наповнене невідомими істотами. Але не все було так просто. Два десиптикони пішли за нею, поки решта залишились утримувати автобота. Дівчина старалася добігти до невеликої печери, але виходило в неї не дуже. Зачепившись за камінь вона впала й десиптикон, скориставшись нагодою, перекрив їй дорогу.

Оптимус, вправно розібравшись із іншими десами, швидко побіг на допомогу дівчині. Десиптикон вже було взяв її в полон, але в ту ж саму мить сталася дуже дивна річ: у незнайомки на шиї неприродно засвітився до цього зовсім непомітний кулон. Він зробив так, що рука дівчини трансформувалася в бластер, давши їй змогу вистрелити один раз в грудну пластину ворога й він впав додолу.
Спрстерігаючи цю надзвичайну подію, Оптимус дуже здивовано дивився в бік незнайомки, поки інший десиптикон тим часом вже переможений лежав у стороні. Дівчина вже майже впала на землю, але, миттю зреагувавши, Прайм встиг її спіймати й акуратно поставити на землю. Шатенка була ну дуууже налякана подіями останніх кількох хвилин, вона нічого не розуміла, тому вирішила просто щосили бігти геть, але Оптимус обережно зупинив її:

— Стривай, не тікай від мене – спокійно попросив він, зустрівшись із зляканим поглядом дівчини – Як тебе звати?

— ..Емілі.. – тремтячим голосом відповіла дівчина – ..а вас як? – вирішила вона не втрачати вихованості.

— Мене звати Оптимус, Оптимус Прайм. Такі як ми - це автономні роботизовані організми з планети Кібертрон. Наш дім був зруйнований роками довгої запеклої війни, й там не залишилося умов для існування, тому нам довелося покинути його. Блукаючи на просторах космосу, ми натрапили на вашу планету, яка за більшістю критерій підійшла для нас. Війна ще не закінчена, й десептикони, тобто ті, які хотіли тебе схопити, ще переслідують нас – автоботів, командиром яких є я. І це дуже небезпечно для людини побачити когось із Кібертрона, адже тому зараз я повинен завезти тебе на нашу таємну базу, бо ти вже знаєш, що ми існуємо і як виглядаємо. – пояснив велетень причину зупинки дівчини.

Емілі стояла в глибокому шоці від щойно почутого. Її розум ніяк не міг усвідомити, що це все відбувалося не у вісні. Дивним чином від тремтіння не залишилося й сліду. Серце дівчини підказувало, що цьому загадковому велетню можна довіряти. Їхні очі у кого розгублено, а в кого з цікавістю, блукали по співрозмовнику, досліджуючи йоого.

— ...Гаразд..я піду з вами.. – несміливо відповіла дівчина, через п'ять хвилин роздумів.

Почувши відповідь шатенки, Оптимус трансформувався у велику вантажівку, чим ще більше здивував Емілі. Одні дверцята він залишив відчиненими, таким чином запрошуючи дівчину в середину. Обережно підійшовши до грузовика, вона залізла до салону й розмістилася на пружному сидінню, несміливо пристебнувши ремені безпеки. Зрозумівши, що пасажирка готова їхати, Оптимус спокійно зрушив з місця. Він їхав повільно, стараючись не налякати нову знайому.

Їхали вони в мовчанці, і, чесно кажучи, дівчині це не дуже подобалось, тому вона зраділа, коли Прайм повідомив, що пункт призначення вже близько. По дорозі на базу вони зустріли Арсі й Бамбелбі розом із дітьми, побачивши яких Оптимус здивувався.
Вже в середині всі троє випустили назовні своїх пасажирів і трансформувались у робо-форму.
Першим їх зустрів  великий мех Ретчет - медик цієї групи автоботів, потім, з коридору вийшов ще більший зелений мех Балкхед.

Помітивши, що людей не та кількість, про яку говорили друзі, Ретчет трохи роздратовано запитав:

— А чого їх аж четверо, двоє ж мало бути??

— Людей на Землі багато, ти не знав? – з насмішкою в голосі відповіла Арсі.

— Я Міко! – буквально викрикнула дівчинка з рожево-чорним волоссям і підбігла до Балкхеда, дещо розгубивши його цією раптовою дією.

— Мене звати Джек. – відрекомендувався в свою чергу брюнет, який, швидше за все, був найстаршим із цього тріо підлітків.

— Я Раф. Радий знайомству. – проговорив найменший з них, поправляючи окуляри.

— Ну а моє ім'я Емілі. – тихо представилась молода дівчина з темно-каштановим волоссям.

ЕМІЛІ.

Поки Міко всяке розпитувала у зеленого здоров'яка, до нас підійшов Оптимус і почав розказувати хто вони такі й навіщо прилетіли сюди. Деякі факти вже були мені відомі, але я всеодно уважно його слухала. Під час того як лідер автоботів усе роз'яснював, у мене раптово заболіла голова. В свідомості почали з'являтися незрозумілі картинки, на яких були зображені ці дивні організми і якась планета.. напевно, це та, про яку мені говорив цей Прайм..але чому вони з'являються в моїй голові?
Поки ніхто нічого незвичайного не помітив, я вирішила нікому про це не говорити.

Емілі - дівчина 25-ти років, має довге русе волосся, має чарівний кулон з енергоном Матриці Лідерства всередині, буде мати кібертроньський костюм і зможе трансформуватися подібно до автоботів, за допомогою цього кулона й ще одного перстня. Пізніше вона стане першим в історії Кібертрона Праймом-людиною.