Проснулась Емілі рано як для неї, вона зазвичай встає десь в 10:00 або 11:30 ,а так вона встала 8:36.Емілі солодко пузіхнула встала і пішла у ванну, після ваної вона пішла на кухню і зробила собі кави.
POV Емілі
"Який чудовий ранок, цікаво хто його зіпсує?Емм.. так брат в армії в Афганістані, молодша на батьківщині а я в Джаспері. Так хіба цей ранок може зіпсувати Мегатрон з своїми десіками. Так зараз 8:45 шоооооо не нє нє так не піде треба шось робити Оптимус приїде  в десять тому я маю час скучати. Хмм чим зайнятися. Може фільм подивитися. Нє не варіант не хочу. Раня пробіжка. Точно я давно не бігала, так не можна втрачати форму. "
Кінець POV Емілі
Емілі одягнула спортивний одяг, взулась свої білі кросівки не забувши свій дорогоцінний телефон і навушники побігла вздовж вулиці до парку. Вона бігла під музику своєї улюбленої групи Skillet і слухала пісню Rise ( Встань)  і їй зразу згадались ті зомбі - робити і як в неї є костюм який транс формується з її намиста.. яке ж зараз в неї в грудях. Вона сумна подивилась де було блакитне світло, по бокам були залізні края додавляіючи краси гарні узори, вона до торкнулася пальчиками до намиста і сумно подивилась вдаль. Вона вибігла на дорогу і побігла прямо додому. Вона слухала пісню Arash feat Helena — Dooset Daram і тихенько підспівувала. Емілі якраз добігла до пішохідного переходу вона почекала поки загориться зелений. Нарешті він загорівся всі машини стали, пішоходи почали переходити. Оптимус якраз  був на розвідці, їхав на одній із вулиць і побачив червоне світло і зупинився, люди почали переходити і він якраз побачив Емілі яка переходила дорогу він хотів їй посигалити але краще вирішив не привертати до себе увагу. Та тут нізвідки на всій швидкості їхала машина яка не сильно хотіла гальмувати хотя ще горіло зелене. Вона якраз хотіла за гальмувати та не виходило бо гальма заклинило на переході було багато людей Емілі вже доходила як почула сигнал машини яка їде прямо на неї і маленького хлопчика. Емілі не вагалась ні секунди і прикрила хлопця собою перекотилась на бік машина проїхала повз них, але зачепила боком Емілі, вона зашипіла від болі. Машина врізалась в стовп на місце ДТП виїхала поліція та швидка допомога. Емілі ледве встала та все одно трималась за бік. В цей час приїхали і швидка і поліція. Поліція затримала водія за перевищення швидкості, Емілі та хлопчику дали медичну допомогу. До хлопчика підбірка жіночка гарної статури з каштановим волоссям.
- Господи синку я так переживала, ти в порядку? - підбігла мати та почала обнімати та оглядати хлопця.
- Так мамо зі мною все гаразд,  тим більше вона мене врятувала, - він показав на Емілі яка дивилась за воз'єднаням сім'ї - її потрібно дякувати.
- Я вам така вдячна що ви врятували мого сина, я не знаю щоб я робила якби не ви, - і кинулась на рятівницю, - що ви хочете за порятунок? - і почала вийти з сумки гаманець.
- По - перше нема за що на мому місці кожен би так вчинив,  по- друге я не беру за порятунок життя грошей. - відмовилась Емілі та пішла в сторону виходу рукою підтримуючи правий бік який лікарі любезно перевязали.
Но ті кореспонденти не дали їй виходу та почали спати питаннями.
Емілі відповіла одне: "Життя людське одне, бережіть його я зробила сьогодні як вважаюла за потібне".
Вона вирвались з цієї метушні і пішла в бік свого будинку та взводі неї почувся звук шин. Біля неї став червоно- синій тягач і відкрив двері.
- Привіт Емілі ,підвезти? - Запитав Оптимус.
- Привіт Оптимус, знаєш не відмовлюсь.
Емілі залізла у просторий салон тягача та пристбнула паска безпеки, вони поїхали у бік дому Емілі.
- Я сьогодні став свідком цієї катастрофи ти точно вся ціла бо я бачив як тебе забирали лікарі?
- Так,  практично тіки правий бік машина встигла вдарити, головне що хлопчик не постраждав.- швидко відповіла дівчина та дивилась на дорогу.
Вони якраз доїджали до дому Емілі як тут щось сильно хлопнуло. Оптимус загальмував.
- Що сталося? - з хвилюванням запитала дівчина.
- В мене здається лопнула шина! -відповів Оптимус.
Емілі вийшла з тягача та почала оглядати колеса.
POV Емілі
" Хммм.. де тут він казав шина лопнула. Та нема. Аа ось вона де. Права зпереду.
Кінець POV Емілі
- Оптимус в тебе лопла права з переду, - сказала дівчина-, якщо ти зможеш доїхати до мого дому то я тобі поміняю шину в мене повинна бути запасна.
- Думаю що зможу.
POV Оптимус Прайм
" Якісь мені не по собі стало біля Емілі  я вже навіть не здатний підвести дівчину до її дому да уж Прайм до чого ти доїхав, а якраз мав поміняти їх сьогодні. Емілі любязно згодилась допомогти рідко можна зустріти такий людей. "
Кінець POV Оптимус Прайм
Оптимус ледве доїхав до дому Емілі та став на доріжку для машини. Емілі пішла в гараж та почала ритись в речах де були колеса.
POV Емілі
" Так у Оптимуса 24 розмір і мене десь був такий екземпляр тільки треба пошукати. "
Кінець POV Емілі
Емілі нарешті знайшла свій скарб і взяши цілий  валізу інструментів пішла до тягача.
- Ну с візьмемось до роботи.
Емілі почала розкручувати болти в колесі. Потім зняла колесо, відрегулювала тобс почала насаджувати колесо і закручувати болти. Нарешті Емілі закінчила поратись і витерла руки від масла об ганчіркою.
- Все готово. Можеш перевірити роботу.
Оптимус почав крутити колесами  в різні боки.
Повернув до Емілі бокове дзеркало, дівчина подивилась на себе.. та засміялась. Так голосно і дзвінко що навіть непробиваємий Оптимус Прайм захіхікав. На її обличчі були вуса та чолка як Гітлера.
- Я в даний момент схожа на Гітлера, - крізь сміх хєговорила вона і почала копіювати його, встала у офіцерську стройку сказала з серйозним виразом обличчя, - Зібен Ахтунг, Я я Гітлер Капут.
І знов засміялась.
Оптимус навіть в даний момент забув про проблеми з Мегатроном та війною. Він просто насолоджувався моментом.
- Ну що тепер їдем на базу?  - запитав Оптимус.
- Ти що я не можу їхати в такому вигляді, зараз зачекай я передягнусь та вмиюсь.
Вона швидко побігла в дім.
Зібігши у ванну вона швидко вмилась та пішла шукати свої речі, одягнувши джинси та рожеву кофту вона вибігла на двір та закривши дім, спокійно пішла до тягача.
Сівши у салон та пристибнувши пасок виїхали на вулицю та поїхали на базу.