Bout de brume
Il écrit des mots sans aucune envie, Aucune suite, aucune vie, Juste lui et son esprit. Et mon âme en lourd lambeaux. Partout, ce flou qui le clou dans son fait ; Il est fou, il le sent, il le désire et le sait. Le froid le gagne, il se hante tout seul. Les étoiles lui paraissent inconnus, et il est seul, ce soir seul, cette nuit seul, il sera seul, peu importe les rimes, peu importe ses mots, déjà jamais il ne sera à la hauteur, et puis jamais il ne se sentira pas seul. C'est la seul fin possible, autant à lui qu'à son poème.
2020-10-22 08:47:36
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Lowen Le Tournesol
J'ai pas envie de juste voter, mais je sais pas quoi dire..
Відповісти
2020-10-22 10:12:52
1
KAYSEE
Je trouve ça magnifique Tu as une très belle plume ~
Відповісти
2020-10-22 17:27:24
1
André Luminaire
@KAYSEE O-oh, merci !
Відповісти
2020-10-22 18:01:33
Подобається
Інші поети
R_i_t_a
@freebird
Lou
@TomatoSoup
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2307
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4787