Від автора
Початок?
Щось перше?
Знайомств багато не буває
Початок?

  Свято, в честь закінчення навчального року. Всі щасливі кінцівці контрольних тестувань останнього дня навчання. Сходяться помаленьку що б відсвяткувати. Але одна людина розуміла що це тільки початок всіх страждань, за цей рік.-“Вони й так вже настраждались через мене”.

Біжить дівчина в прекрасному окровленому білому платі, відкриває двері школи, спотикається на сходах і падає у дверях, прикрашеному залі зі словами, - допоможіть. “Розпочинається гра, усі шахи вже на дошці, тому виграє тільки один”.

                                                                    * * *

— Привіт мам як ви? Запитала улюблена донька по телефону десь у вечері.

— Привіт Ен Мі в нас все добре, Ен Су вернувся зі школи, зараз в душі, він спуститься, я говорила йому що ти подзвониш. Коли до дому повернешся?

- В кінці тижня вечірка, тому думаю що через пару днів буду. Ти ж знаєш, вони її кожного року влаштовують, всі повертаються після неї. До речі, пам’ятаєш я розповідала про хлопця який мині подобається.

- Хлопець?!

- О, Ен Су спустився.

- Сестра, що значить хлопець, він старше, молодше, та в принципі яка різниця, я його приб’ю хай тільки попробує пальцем до тебе торкнутись та якось нашкодити.

- Брат ми навіть не спілкуємося що він може мині зробити, і як ти маєш його дістати, ти знаєш ніхто не може заходити до школи крім тих хто там навчається.

- Значить я стану учнем в школі Альгамбри.

- Ен У, ми з мамою так довго тебе вговорювали, а ти не хотів. А зараз через те що мині сподобався хлопець, ти хочеш поступити?

- Так, мало хто до тебе там пристає, все такі, це школа для багатеньких дітей зі всього світу, там одиниці таких як ми, а ті що з бідних сімей так зовсім.

“Братік, до мене ніхто не лізе, в мене є подруга схожа на тебе, вона і близько не підпускає хлопців. Та й ти мене з дитинства навчав захисту з батьком”,-І в мить повисла сумна тиша, яку перервали слова.

- І правильно робив. А не поступав за мами, ти знаєш вона вже не молода.

- Ей, я ще в розквіті сил, нахабна ти дитино. І я говорили зі мною буде все добре, а якщо так переживаєш, то влаштуйся там на роботу, а тут звільнися. Ен Мі, ти говорила школа дозволяє?

- Так вона дозволяє, вона навіть є інноватором, щоб діти привикали до праці, правда з багатих там майже ніхто не працює, а інші оплачують своє навчання і просто підробляють.

- Значить вирішено, з наступного семестру я навчаюсь с тобою.



                                                                                   P.S. Здається, що ти не можеш зробити, вирішити або сказати чогось, але якась мить, слово чи дія може все це змінити.


























© Four_hours/Kara Winter ,
книга «Спогади про Альгамбру».
Щось перше?
Коментарі