Tarde

Александра Фрай

Estaba esperando, esperando, mirando. Una forma de escribir de nuevo. Sabía que no te importaba, Pero ella no pudo levantar su pluma. Esperaste, pero no pude. No pude decidir molestar. Así era, esperaba que fuera mejor. Te olvidas de preguntar Ahora me siento solo y triste Y mientes solo, sin esperar una carta. Y estoy escribiendo. Ahora he tomado una decisión. Pero parece ridículo. Cuando fui necesario, no lo vi. Ahora no es para nada agradable. Перевод в блоге

2018-03-16 18:45:08

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Валентин Симаргл

Не понимай, ничего не понимай 😭

Відповісти

2018-03-16 19:29:05

1

Александра Фрай

@Валентин Симаргл бывает) могу перевод тебе скинуть

Відповісти

2018-03-16 19:29:33

1

Валентин Симаргл

@Александра Фрай Давай)

Відповісти

2018-03-16 19:31:00

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5416

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2391