Вірші
Струни серця
А що робила опівночі,
Коли заплакані ті очі,
Благали тихо про любов.
Коли розлука і кохання,
З'єдналися разом, мов світання.
Коли кричала на весь світ,
Душа просилася в політ.
А ти мовчала, і ті руки,
Які тягнулись до розлуки,
Чіпали струни серця знов,
Мов ще боролись за любов.
Але здійнявся смуток, вмить,
Той грім, який в душі гримить,
Кричав мені... любов пройшла,
Пройшла, мов літо, як хвороба.
Але ж не підуть в забуття,
Ті наші тихі почуття,
Про них почують всі, і навіть море.
Й кохання знову оживе.
10
0
208
Моя мила...
Ти можеш в мені загубитись.
Шукати, знаходити, бити і битись,
Ховаючи свої сліди.
Ти можеш вбивати, кохати, а втім...
І сама можеш вбитись,
Проте я померти не дам.
Тримай, відпускай, бий, біжи і кохай.
Всерівно дороги ведуть нас лиш в пекло,
А в рай...
Мене можуть відвести лиш твої вуста.
Мила, ти неймовірно проста.
Але все ж неможливо збагнути,
Як мені у тобі не тонути.
Як мені заховатись від твоїх очей.
Як мені наяву не забути.
9
0
266
