Розділ 16
- Дивись, малина! – діти накинулися на малину, наче не їли тижня. Вона була солодка-присолодка...
Раптом кущі зашаріли і звідти з'явилася голова ведмедя. Діти завмерли з подиву та переляку.
- О, перепрошую, я не хотів вас налякати... - зам'явся ведмідь - я лише хотів трохи малини... Я не спеціально... - він винувато посміхнувся.
- То ви нас не з'їсте? – спитала Марійка.
- О ні, що ви! Я не їм м'яса, я вегетаріанець. Тільки ягоди та мед. Приходьте якось днями до мене в гості, у мене є дитячі розмальовки... - пожвавішав ведмідь.
Це був сором'язливий, але все ж дуже ввічливий ведмідь.
Раптом кущі зашаріли і звідти з'явилася голова ведмедя. Діти завмерли з подиву та переляку.
- О, перепрошую, я не хотів вас налякати... - зам'явся ведмідь - я лише хотів трохи малини... Я не спеціально... - він винувато посміхнувся.
- То ви нас не з'їсте? – спитала Марійка.
- О ні, що ви! Я не їм м'яса, я вегетаріанець. Тільки ягоди та мед. Приходьте якось днями до мене в гості, у мене є дитячі розмальовки... - пожвавішав ведмідь.
Це був сором'язливий, але все ж дуже ввічливий ведмідь.
Коментарі