Розділ 21
Але ось закінчилися канікули, настав час їхати від коханої бабусі. Було трохи сумно розлучатися...
- Бабуся, це що - сльози? – спитав Тарас.
- Ні, що ви, це лише смутнівка... - зітхнула бабуся, і змахнула смутнівку зі щоки.
— У нас теж смутнівки, бабусю... Ти нам показала стільки дивовижного і чарівного, і багато чого навчила... Це найкращі канікули!
- Ну що ви... - сказала бабуся - Це все завдяки вам. І я хочу вам щось подарувати. - Бабуся простягла конверт.
- Ось - коли ви засумуєте за наші канікули, і нападе смутнівка, відкрийте його... А тепер, діти, збирайтеся, на вас чекає далека дорога.
- Бабуся, це що - сльози? – спитав Тарас.
- Ні, що ви, це лише смутнівка... - зітхнула бабуся, і змахнула смутнівку зі щоки.
— У нас теж смутнівки, бабусю... Ти нам показала стільки дивовижного і чарівного, і багато чого навчила... Це найкращі канікули!
- Ну що ви... - сказала бабуся - Це все завдяки вам. І я хочу вам щось подарувати. - Бабуся простягла конверт.
- Ось - коли ви засумуєте за наші канікули, і нападе смутнівка, відкрийте його... А тепер, діти, збирайтеся, на вас чекає далека дорога.
Коментарі