#_مقتبس
أحببتُگ أكثر مما يّنبغي " ، لكِنگ طبقت مقولةَ ، " كُن خائِناً تكُن أجمل " ... صدقتگ يوم قلت لي " فَلتغفِري " ، فقبلت إعتذارك وقلت " أنتَ لي "💜 تمنيّت أن أرى في حبِگ " قواعِد العِشقِ الأربعون " ... لكن لاطالما كانت كلماتگ لي " لا تَبكي " ... وآخرها كانت " غادرتُكِ لا تَذبُلي " ... بعدگ كان يلزمُني " مِئة عاماً من العُزلة " ، لِأنسى حبگ لكن لِلأَسفِ لم أنسى ، وعشت حياتي گحياة " البؤَساء " ، لم أستطع بعدگ جَمع بَقايّا قَلبي تلگ هي " فَوضى الحَواس " ☂️☔ "... تمنيّت أَن أَعيشَ معك بقِيّةَ عمري في " أرضِ زيكولا " ... لكنّي نسيتُ أن " في ديسِمبَر تَنتهي الأحلامْ " أَتأسفُ على نفسي فكلما سألني إحدهم تعكُرِ مزاجي ، وشُحوبِ وَجهي أقول " لا تُخبري أُمي "💜 إرتديت الحِداد على حُبگ فصار كلُ من يّراني يقول لي " الأَسوَدُ يّليقُ بِک " ... فَها أنا ذا ما زِلتُ أحاول مع لُعبة " النِسيّان "َ، عَلني أَنسى ، " ولا أَنسى " ...
2021-01-14 17:35:51
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Monia Zanata
💔😭
Відповісти
2021-01-16 11:59:13
1
Sara_ Army7
انتي خالطة أربع روايات أعرفهم و لا انا اللي اتلخبطت 🤓
Відповісти
2021-03-11 09:12:16
1
Ghadeer_29
لا يلي بين ('') اسماء روايات 💛
Відповісти
2021-03-11 09:47:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5795
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4047