FIRE AND ICE.
Whilst she was dead, He was her life Whilst she was cold, He was her heat Whilst in the desert, He was her streams Whilst in the storms, He was her peace Whilst she was sad, He was her joy Whilst she lost all zest, He was her zeal Heating up the passiveness, deep within Firing up the frozenness, of her being Melting her to the warmth, of His love He was her flames, melting her chills Burning the chaff, within her soul Tindering All her shards, with His tender Love His unquenchable fire, burning the dross Consuming her, into His being Her perfect image, now found in Him, The perfect replica, of Him Without a doubt, she is now His No more a separate entity, but joined to Him Into His image, now one with Him A fired up being, just as He. ©heavenly_broadcast # PUNCHLINE- Fire and Ice, a tale of us; He is the fire, we are the glacier. Patiently breaking through our walls, Christ wins us over with His perfect Love; to be fully afire just as He, totally embedded in Him. So why not relinquish your power to Him, by believing, letting Him recreate who you are in Him. Bringing you into perfect oneness with Him. A beauty to behold, a force to be reckoned with. John 1:1-5, Acts 17:28 & Luke 3:16-17. Photo Credits- www.pixabay.com
2019-05-11 04:28:46
3
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4662
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053