Блог
Всі
Думки вголос, Особисте
Знаете, никогда раньше я не загадывала желание на Новый год или на день рождения, задувая свечи на торте. И сегодня впервые, на 22-ом году жизни я решила это сделать.
А ведь и правда, чем взрослее мы становимся, тем больше нам хочется чуда... Верьте в чудеса, и пусть ваши желания сбываются, с Новым годом! 😜
1
36
Думки вголос
Знаете, сегодня, когда ехала в маршрутке, уставшая и задолбаная жизнью. Увидела бабушку которая забрала внука из с садика и они мирно ехали домой. Мне захотелось тоже стать бабушкой, пропустить этот период "поиск себя", работать, учиться, искать "своего человека" и т.д. Мне просто захотелось ,вот так, забрать внука и не париться не о чем. Разговаривать с подругой о маленькой пенсии, о своих болячках, о хреновой жизнь. Только там, где мне лет за 60.
2
23
Вірші
Всі
...
Ми стояли в кукурудзі :
Ти в напрузі, я в напрузі.
В бур'янах росли волошки,
Ми мурликали як кошки.
Де вже ж взявся той Петро -
Уж не знає тут ніхто.
Щоб напругу тую зняти,
Поцілунків не достатньо.
Стало вже усе серйозно,
Руки лапають курйозно,
Перший стогін з уст злітає
Тут Петро до нас влітає.
Зрозуміло, що нікуди вже подітися від люду.
Починаю я сміятись,
Та Петру брехню втирати.
Мов, прийшла я в кукурудзу, наламати качанів,
Та зустріла я тут Гудзу і тепер удвох стоїм.
Бо згадала, що у липні ще немає качанів,
То ж ми підемо до млину, наберемо там муки.
Я бігом по кукурудзі, через всі ті бур'яни,
Полетіла геть відтуди,
Ще й пройшлась по кропиві.
Із волосся реп' яхи
Я чесала зо дня три.
Ось такі ото були
Романтичні вечори.
2
0
596
...
Розкажіть мені про кохання,
Про це світле, неземне почуття.
Я там чула, що воно буває
Лиш одне та на все життя.
Я зізнаюсь вам чесно :
Вже забула про це відчуття.
Ніби чорним мереживом,
Обплело мене забуття.
Не згадаю я нині
Ні очей, ані слів.
Лиш залишились миті
У моїй голові.
Опишіть його гаслом,
Мов, кохання - то є сенс буття.
І нехай, не повірю я зараз,
Та, можливо, колись
Ще я знову згадаю про це почуття.
4
0
456
...
Мені здається, я бачила його сьогодні,
Він там стояв, біля дзеркал.
А я йшла мимо й гордо ті несла
спогади про нас.
Стискалось серце й шалено тремтіло,
Мурахи побігли по шкірі враз.
Ми пройшли цей етап, усе зледеніло
Чи, може, це я зледеніла до вас?
По вулицях міста, де двоє тримались за руку,
На жаль, не існує вже нас.
Ми лиш перехожі.
Незнайомці, зі спільним минулим в думках.
3
0
391
