@Vorozhka
в поисках себя
Блог Всі
Думки вголос, Особисте
1
36
Думки вголос
2
23
Вірші Всі
...
Ми стояли в кукурудзі : Ти в напрузі, я в напрузі. В бур'янах росли волошки, Ми мурликали як кошки. Де вже ж взявся той Петро - Уж не знає тут ніхто. Щоб напругу тую зняти, Поцілунків не достатньо. Стало вже усе серйозно, Руки лапають курйозно, Перший стогін з уст злітає Тут Петро до нас влітає. Зрозуміло, що нікуди вже подітися від люду. Починаю я сміятись, Та Петру брехню втирати. Мов, прийшла я в кукурудзу, наламати качанів, Та зустріла я тут Гудзу і тепер удвох стоїм. Бо згадала, що у липні ще немає качанів, То ж ми підемо до млину, наберемо там муки. Я бігом по кукурудзі, через всі ті бур'яни, Полетіла геть відтуди, Ще й пройшлась по кропиві. Із волосся реп' яхи Я чесала зо дня три. Ось такі ото були Романтичні вечори.
2
0
559
...
Розкажіть мені про кохання, Про це світле, неземне почуття. Я там чула, що воно буває Лиш одне та на все життя. Я зізнаюсь вам чесно : Вже забула про це відчуття. Ніби чорним мереживом, Обплело мене забуття. Не згадаю я нині Ні очей, ані слів. Лиш залишились миті У моїй голові. Опишіть його гаслом, Мов, кохання - то є сенс буття. І нехай, не повірю я зараз, Та, можливо, колись Ще я знову згадаю про це почуття.
4
0
436
...
Мені здається, я бачила його сьогодні, Він там стояв, біля дзеркал. А я йшла мимо й гордо ті несла спогади про нас. Стискалось серце й шалено тремтіло, Мурахи побігли по шкірі враз. Ми пройшли цей етап, усе зледеніло Чи, може, це я зледеніла до вас? По вулицях міста, де двоє тримались за руку, На жаль, не існує вже нас. Ми лиш перехожі. Незнайомці, зі спільним минулим в думках.
3
0
376