Mammon

Glory LoveWorld

Having no hands nor feet She drives men silly Having no tongue to speak Yet she allures them drunkenly Enticing them with pictures of grandeur Caressing their senses With thoughts of comfort Promising the world at their feet She leads them astray unto ills Bringing them unto bondage Women and men alike Deceiving them into a rat race Just with a bow of their knees She becomes their master Taking them captive Imprisoned by their lust By the thoughts of their hearts Caged by their minds They relinquish all power To this toothless devil Who sucks the life of them Hers is a deal in exchange For priceless treasures of man A little penny for more headaches Extra dollars for more heart aches A crooked path for a good name Company of fools for true friendship And a spree of millions for true family. Taking lordship of their very hearts The desperation of their desires Leads them captive The ambition of their thoughts Leaves them foolish The stronghold of their goals Takes them custody This is the plot with the goddess of mammon Seeking the soul of them that are drunk ©heavenly_broadcast # PUNCHLINE- Left to money alone, she loves to rule as a goddess, prevailing over the unsuspecting man. So beware of her seduction. 1Timothy 6:10 & Proverbs 21:1.

2019-03-30 08:20:03

3

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1730

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11500