SUFFICIENCY
Drink from the cup of Peace Of the Prince Of Peace Whose waters are soothing To Our life in bliss Cradling us to rest In total sleep Leading us to pastures Of Great Serenity. Satisfying our longing soul Sufficient for our thirst Our Prince of Peace Eternally Brings Us Peace Amidst pestilences And reoccuring plagues Amidst the storm And noisy gongs of war He Eternally remains Our Prince of Peace Our redeemer and Strength Our sure sufficiency. ©heavenly_broadcast # PUNCHLINE— Jesus Is Everything You Need Him To Be, As Your Sure Sufficiency. Maybe you are going through Trying Times Right Now or concerning your futire; you are simply Just in Doubt, this is For you and your destiny likewise. . . "Though we walk through the valleys of the shadow of death, we Will fear NO evil, for Thou hath with Us, Your Rod and Your Staff, They Comfort Us". Psalm 23:4. For You OH Lord! Are Our Sufficiency. HAPPY NEW MONTH, EVERYONE. ©heavenly_broadcast.
2020-05-02 02:52:32
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Valour And Faith
Nice
Відповісти
2020-05-02 09:49:13
1
POET UNKNOWN
Amazing 😍👌
Відповісти
2020-05-03 01:41:52
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12696
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4983