UNIVERSE
The Entire Universe is Christ's masterpiece, His Handiwork and creative painting. He flung the stars in a wink of time, the earth and skies He crafted with His mouth. Speaking everything, which we see into being, setting their duration which we call seasons; that we may have both night and day indeed, having new seasons by which we may live; Giving us the chance Of New opportunities, to rewrite our wrongs, to correct our past, to have New days, beyond the limits of time. The Entire Universe, in all its gleaming glory, is simply our pointer, to our Lord of Glory the Faithful Potter, Our Dear Heavenly Father, who created the seasons, the mornings and the evenings, the winter and the summers, By which we live in quarters The earth reveals our Master, our Faithful Restorer, Who by His majesty and power should be our only desire. Being our time changer and miracle worker, our Faithful redeemer, Who reverses Time, Without a flicker giving us second chances By which we may live better. ©heavenly_broadcast Punchline- The Earth Reflects Christs Glory, the Skies tells of His Splendour, and in awe and submission, All the world's proclaim Him as God. That we may see and believe that He is Lord. JESUS CHRIST Alone should be our focus of worship, our Lord and God over Everything, to whom All our praise and Worship Must Be. ©heavenly_broadcast Colossians 2:11-22 & Phillipians 2:9-11.
2020-07-09 16:06:14
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12067
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10203