Мовчання крик
Helen Roo
І знов доводиться кричати, Лиш так вдається біль перенести. Так треба не програти, а встояти, Нема ж кому вперед мене вести. Нема кому подати руку допомоги, Підтримати в моментах, де слаба, Коли вже наче на краю дороги Й безвиходних обставин я раба. Ніхто не знає серця й думок голос, Не знають як не сплю я по ночам. Закрита в собі, я - не нічний лотос, Немає відпочинку і очам. В пітьмі життя не можу відчинити Душі своєї для навколишніх людей. Її зуміють й поглядом розбити, Тому тримаю далі від чужих очей. Я збережу в собі переживання Й від вух людей, що мріють усе знати Від непорозумінь я збережу мовчання Не змушу їх вуста все далі передати. Доводиться кричати серед ночі, Та тихо, що і мовчання голосніше, Виходить крик водою через очі І на душі стає все тихше і простіше. 20.01.20
2020-07-24 01:03:02
5
0
Інші вірші поета
Далі Тобі, Христос, хвалу хочу віддати Вільний політ
Інші поети
Ann Gut
@ann_gut
Схожі вірші
Всі
Holy
МОРГАН РЕЙ
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
57
4
8126
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1225