Вірші
Мовчання крик
І знов доводиться кричати,
Лиш так вдається біль перенести.
Так треба не програти, а встояти,
Нема ж кому вперед мене вести.
Нема кому подати руку допомоги,
Підтримати в моментах, де слаба,
Коли вже наче на краю дороги
Й безвиходних обставин я раба.
Ніхто не знає серця й думок голос,
Не знають як не сплю я по ночам.
Закрита в собі, я - не нічний лотос,
Немає відпочинку і очам.
В пітьмі життя не можу відчинити
Душі своєї для навколишніх людей.
Її зуміють й поглядом розбити,
Тому тримаю далі від чужих очей.
Я збережу в собі переживання
Й від вух людей, що мріють усе знати
Від непорозумінь я збережу мовчання
Не змушу їх вуста все далі передати.
Доводиться кричати серед ночі,
Та тихо, що і мовчання голосніше,
Виходить крик водою через очі
І на душі стає все тихше і простіше.
20.01.20
5
0
561
Вільний політ
Я купила собі літак,
Бо я досі літати не вміла,
Я відкрила свої вуста,
Щоб сказати все те, що хотіла...
Я купила твої думки,
Бо ти сам все сказати не в силі.
Ти би тільки мовчав залюбки,
Демонструючи посмішку милу.
Я б купила для тебе слова,
Та навряд чи захочеш сказати.
Ти не відаєш, що я жива
І що важко весь час так мовчати.
Я б сказала мої слова,
Та навряд чи захочеш почути,
Зрозуміти мої почуття,
Із середини мрії відчути.
Я б купила тобі почуття -
Ти ж не в змозі їх скористати.
Ти не в змозі цінити буття
І про немічну душу подбати.
Я купила собі літак,
Бо я досі літати не вміла.
Я відкрила свої вуста,
Щоб сказати все те, що хотіла.
Я сказала, та вже не тобі.
З моїх вуст відірвалось мовчання,
Вже все стало не так як тоді,
Вже збулися мої сподівання.
Не почуєш ти крику мого,
Не почуєш легке й шепотіння,
Лиш дивитимешся мені в слід -
Таке серця мого веління.
0
0
346
Тобі, Христос, хвалу хочу віддати
Тобі, Христос, хвалу хочу віддати,
Бо Ти є світло для мого життя,
Бо лише Ти, любовію зігрівши,
Благословляєш ще моє буття.
Рука Твоя мене оберігає
Даєш Ти поміч, хоч невірна я,
Але любов Твоя гріхи всі покриває,
Вона є досконала й вічная.
Тобі підношу дяку я від серця,
Ти став Спасителем єства мого,
І я молю, допоможи так далі жити
Щоб не згубила я вінця свого.
Для мене Ти бажаеш лише краще,
Та часто з під руки я знов втікаю,
Благаю, Ти тримай мене сильніше,
Без Тебе в світі цьому заблукаю.
Даруй мені у цій земній темряві
Голосу Твого почути звуки,
Щоби не вабили життя гріхи яскраві,
Щоб не преречена була на вічні муки.
Тобі, Христос, я віддаю життя,
Щоб Ти лиш керував ним цілковито,
Щоб грішним не було моє буття,
І не просіяв Ти мене крізь сито.
2
0
402
