Не дивуйтесь, що вмирають...
Невже не бачите, що ми самі себе вбиваємо? І знищуємо усе на нашому шляху, Живе і не живе переробляємо, Усе для нашого пихатого смаку. І не для того, щоби жити Та користь світу принести! І не для того, щоб захистити Життя своє та рідних, зберегти! Ми все це робимо з наживи, Щоб кращими бути ніж ВОНИ, І ексклюзивне щось спожити. Хто ж тепер вам винен за хвороби?! Коронавірус, ВІЛ та СНІД?! Для Землі людство — це мікроби, Що зводять буття її на скін. Тож не дивуйтесь, що вмирають Молоді, старі й не зовсім ми...
2020-03-24 20:00:47
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13136
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2389