رساله رقم (7)

Hemy

هذا المساء؛ اغلقت جميع نوافذي المظلمه وسمحت لضوء ان يتسلل لداخلي سلاماً الى نفسي، لاداعي حقا لان نعيش بظلام غرسه البعض بداخلنا ، نفوسنا ضعيفه وطاقه تحملنا ضئيله اذا لابأس من العيش قليلا بدونهم!. _بيلي مارك _

2018-09-01 17:02:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

سآتٌۆس

حبيت الكلام ☹♥️♥️

Відповісти

2018-09-01 19:09:53

Подобається

نـُونِه

فعلاً واتفق على كل كلمة 💜

Відповісти

2018-09-01 19:10:56

Подобається

Інші вірші поета

رسالة رقم (31) رسالة رقم: (34) رسالة رقم(11) رسالة رقم(25)

Інші поети

Bow Rainbow

@bow

Domina Mortem

@_Domina_Mortem_

قطة صغيرة

@Psycho_Kitt

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3869

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1463