لغةُ البُكْم
Hope_879
لطالما كانَ لديّ ذلك الإعتقاد بأنّ الموسيقى لغةٌ أخرى بحدّ ذاتِها ... لغةُ الّذين لا يستطيعون التّعبيرَ عن مشاعرهم ... لغةٌ للبُكمِ الّذين بإمكانهم الكَلام
2018-09-02 09:12:21
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Papillon -
حتى أنا أرى المسيقى أحاسيس ، منفعة ..جياشة .. و تواقة لظهور بطبيعتها .. لتتجسد إلى نوع من اللغات .. ”الروحية “.. التي تتواصل مع الروح ⁦✨💫
Відповісти
2020-07-24 17:11:52
1
Papillon -
عفو .. قصدتُ *مندفعة
Відповісти
2020-07-24 17:12:26
Подобається
Інші вірші поета
حبرُ الدّموع انتِحار ... ساعةُ المَوْت
Інші поети
Julian de Sousa
@juliandesousa
Lemonadka
@Lemonadka
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2357
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168