Софія Гладковська
@sofiya_gladkovska
Вірші Всі
cон
Я заплющую очі І мені ввижаються жахи Сняться загиблих людей переживанння і страхи Через що їм вдалося пройти Їх біль і голод і смерті Двадцяте століття наповнене горем І наше,і війною та болем Божевілля в думках І розпач в серцях... Проснулась. Сусіди слухают шансон Невже це лиш сон?
1
1
26
Небуття
Часом буває, випадаєш із життя, Впадаючи у власне небуття. Добре там,спокійно, тихо, Не спіткає страшне лихо. І ніби добре там живеться, У Країні-мрій усе збудеться. Все, чого ти сильно забажаєш, У що віриш, чи кого кохаєш. Там немає смутку й забуття, Якщо чесно, то і вороття...
1
0
210
слова
Є слова нормальні, Є дурні, Є такі, що хочеться забути, Навіть уві сні. Слова є різні і були завжди, Ще до Ханської Орди, Палеоліту і навіть, до появи цього світу.
0
0
212