Неділя.
Тиждень пройшов спокійно. Катарін та Нік активно спілкувалися.
Виявилося, що друзі Ніка теж не такі уже й балбеси, свою серйозність вони всі закривали за веселощами. В усіх учнів Дамана, пан який набирав собі учнів серед дітей-сиріт,  була дитяча травма. Усі росли без батьків.

Святкування дня народження було у квартирі Меделейн.
Катарін одягла сині джинси, білу футболку, а зверху кардиган кольору бордо. Дівчина розчесала своє каштанове волосся та зав'язала його у високий хвіст.
Вони з Ніколь направилися до квардири їхньої знайомої іменинниці.
Разом вони вирішили подарити Меделейн, набір золотих прекрас, в нього входив кулончик із зображенням кноги з білими камінчиками на золотій цепочці, кольцо, тоненьке та ніжне теж з білими камінчиками, та сережки, дві букви "М",які ясна річ теж були оздоблені білими камінчиками. Набір був красивим та не з дешевих, тому дівчата вирішили подарувати його разам в красивій синій коробочці.

Дівчата піднялись на другий поверх.
Квартира була двохкімнаина, велика. Уже прийшло багатенько людей, серед них були майже всі лутші друзі Ніка, самого хлопця ще не було, та  Наомі з Мір і ще декілька невідомих Катарін людей.
-Де іменинниця? - запитала Ніка в Мір.
-У своїй кімнаті. Переодягається.
Дівчата привітались та трохи поспілкувались.
До кухні зайшла Мед. Вона була одягнена у красиву червону сукню, волосся таке ж темне, як і в її брата Ніка, було завите в легенькі локони спадали в низ, а чірі очі виблискували від щастя.
Кат і Ніка привітали дівчину, та була дуже рада, а подарунок дівчан прекрасно доповнив образ королеви ночі.
Було дуже весело.
Пізніше прийшов Нік. Він робив вигляд, що між ними з Катарін нічого немає. Чи так і є? Невже злопець просто грався почуттями дівчини?

Катарін відійшла в іншу кімнату. Їй було боляче дивитись, як хлопець танцює з іншою.
-Що ти тут робиш? Обкрадаєш мою сестру? - насмішкувато запитав знайрмий хлопець.
-Ні. Просто ненадовго відійшла. Уже вертаюсь.
Вона не дивлячись на хлопця пішла до виходу, але той зачинив двері та заступив їх.
Сьогодні він був одягнений в джинси та чорну футболку, що підкреслювала його спорнивне тіло.
-Куди тікаєш?
-Слухай іди танцюй з тою з якою щойно танцював! - зірвалася на крик Катарін, а в її янтарних очах видно розпач.
-То ти ревнуєш! - хлопець розпоився в щасливій та зухвалій посмішці.
-З чо..., - почала говорити дівчина та Нік її перервав.
Він однією рукою обняв її за талаю, а іншою розплів каштанове волосся та занурився в нього рукою.
Їхні губи вже пристрасно цілувались, якщо перший поцілунок був швидким то цей непоспішним, гарячим, ніжним. Вони пробували кожну клітинку губ одне одного. Здавалося б ще трохи і будинок запалає.
Катарін вже не боялась почуттів до Ніка. Вона обхопила його шию своїми руками, пробувала кожен міліметр його м'яких губ.
Здавалося пройшла вічність,всі паралелі кружляли навколо пари.
-Не знав, що ти так класно цілуєшся,-сказав він їй в губи коли вони закінчили цілуватися.:-Ну то ми тепер пара?
-Так, - відповіла в тон йому Кат.
Вона була щасливою. Ніщо немогло зіпсувати їй настрій. Але існувало ще одне питання, про яке дівчина навіть не знала. Чи справді Нік кохає її? Чи це лише гра заради тисячі сп*?
-----------------------—–––
*сп-валюта спостерігачів
------------------------––––

Катарін щасливою вернулася додому та з усмішкою на устах заснула.