Пролог
Ніч. Зоряне небо.
Він сидів і дивився на небо.
Біль спідкав його усе життя. І зараз, коли йому здавалося, що все налагоджується,він зрозумів, що в нього нікого немає.
Батьки оставили в дитячому домі, ще малим.
Його в учні взяв відомий учитель. Пан Даман був доброю людиною.
Хлопець любив свій дар. Любив читати книги і відкривати їхні душі, створюючи нові паралелі.
Ось і зараз він сидів в одній із них.
Він зрозумів, що не такий він уже й самотній. Усі хто в нього були це друзі , теж учні Дамана, і сам Даман.
Попри це в нього була своя квартира. Літом всі учні любила підзаробляти. Ось і наскладали, кожен собі на квартиру.
***
-Катарін. Вставай,-сказала на вухо бабуся.
-Ще ж канікули. - відповіла їй дівчина з довгом каштановим волоссям.
Бабуся відкрила штори. В комнату зайшло світло.
Катарін встала з ліжка.
-Молодець. Пішли снідати, - сказада їй її бабуся. Жінка була не велика на зріст, посивіле волосся і чорні очі.
Катарін одяглася в домашній одяг,розчесала своє довге каштанове волосся, а очі у неї були янтарними.
Спустившись в їдальню дівчина запитала в бабусі:
-Ти розбудили мене, щоб я просто поїла?
-Ні, - зізналась старенька,-прийшов твій лист з університету.
-Де? Що там? Стій сама побачу!
Дівчина підпригнула і забрала в бабусі лист. Катарін понад усе хотіла бути спостерігачом.
В листі писалося:
"Шановка міс, Катарін Острозька,ми переглянули вашу заявку і дійшли одноголосного рішення. Ви підходите нам. Тим більше ви поступили на державне навчання.
Чекаємо Вас 03.08.2019 р. на перший навчальний день.
Щасти Вам.! "
На весь дім пролунав щасливий вереск.
-Я пройшла! Я це зробила! Так через тиждень на навчання.
-Це не всі новини., - сказала радісно бабуся., - памятаєш
ми їздили дивитьсь квартири, щоб ти жила в квартирі підчас навчання?
-Пмятаю. І що?
-Я купила одну квартиру. Однокомнатну.
-Але ж ми вирішили, що я буду жити в гуртожитку. Ти не подумай я рада, але це ж такі гроші.
-Не переживай. Вже все оплачено.
"Ну, що ж. - подумала Катарін, - Через неділю на навчання. "
Він сидів і дивився на небо.
Біль спідкав його усе життя. І зараз, коли йому здавалося, що все налагоджується,він зрозумів, що в нього нікого немає.
Батьки оставили в дитячому домі, ще малим.
Його в учні взяв відомий учитель. Пан Даман був доброю людиною.
Хлопець любив свій дар. Любив читати книги і відкривати їхні душі, створюючи нові паралелі.
Ось і зараз він сидів в одній із них.
Він зрозумів, що не такий він уже й самотній. Усі хто в нього були це друзі , теж учні Дамана, і сам Даман.
Попри це в нього була своя квартира. Літом всі учні любила підзаробляти. Ось і наскладали, кожен собі на квартиру.
***
-Катарін. Вставай,-сказала на вухо бабуся.
-Ще ж канікули. - відповіла їй дівчина з довгом каштановим волоссям.
Бабуся відкрила штори. В комнату зайшло світло.
Катарін встала з ліжка.
-Молодець. Пішли снідати, - сказада їй її бабуся. Жінка була не велика на зріст, посивіле волосся і чорні очі.
Катарін одяглася в домашній одяг,розчесала своє довге каштанове волосся, а очі у неї були янтарними.
Спустившись в їдальню дівчина запитала в бабусі:
-Ти розбудили мене, щоб я просто поїла?
-Ні, - зізналась старенька,-прийшов твій лист з університету.
-Де? Що там? Стій сама побачу!
Дівчина підпригнула і забрала в бабусі лист. Катарін понад усе хотіла бути спостерігачом.
В листі писалося:
"Шановка міс, Катарін Острозька,ми переглянули вашу заявку і дійшли одноголосного рішення. Ви підходите нам. Тим більше ви поступили на державне навчання.
Чекаємо Вас 03.08.2019 р. на перший навчальний день.
Щасти Вам.! "
На весь дім пролунав щасливий вереск.
-Я пройшла! Я це зробила! Так через тиждень на навчання.
-Це не всі новини., - сказала радісно бабуся., - памятаєш
ми їздили дивитьсь квартири, щоб ти жила в квартирі підчас навчання?
-Пмятаю. І що?
-Я купила одну квартиру. Однокомнатну.
-Але ж ми вирішили, що я буду жити в гуртожитку. Ти не подумай я рада, але це ж такі гроші.
-Не переживай. Вже все оплачено.
"Ну, що ж. - подумала Катарін, - Через неділю на навчання. "
Коментарі