Глава3
Хлопці розважались.
Вони нагадали ситуацію в кафе та їдальні.
-А та брюнетка дуже запальна, - говорив хлопець середнього росту з темним волоссям.
-Арт, дружбан ти, що запав на неї?.-запитав хлопець з чорним волоссям і здивовано вигнув брову.
-Ха! Та я швидко зможу її в себе закохати. А ось ти, Ніколас Мюлехен, наврядчи, - сині очі Артура хитро засвітились. Він знав, що друг азартний.
-Неділя-дві вона моя, - заявив Нік та глянув на друга своїми сірими очима.
-А давай закладемось! На тисячу.
-Легко! - з єхидною усмішкою сказав хлопець.
-От і договорились.
***
Подзвонив дзвінок.
Катарін відкрила двері для Ніки, що була одягнена в чорні джинси, білу футболку, а зверху накидка. Її світле волосся було зібране в хвіст, а сині очі підкрашені тушшю.
-Привіт, - сказала вона подрузі.-проходь.
Ніка зайшла в дім.
-Будеш чай з печевом чи бутербродами?. - запитала хазяйка дому з кухні.
Ніколь роззулась та зайшла до кухні.
-Ні. Давай після, того як створим свої перші паралелі. У тебе тут дуже красиво, - сказала дівчина.
-Гаразд. Пішли в кімнату.
Дівчата зайшли в кімнату, яка була зроблена в біло-бордових тонах.
Вікна, з яких виднівся нічний город та зоряне небо, були відкриті.
-Вау! - вражено сказала Ніка.
-Ага. Це бабуся мені купила. Ну, що почнемо?
-Так. Звісно.
Катарін почала першою.
Вона робила все, як сказала викладачка.
Зручно сіла, уявила кожну деталь опису з книги.
До неї долетів вітерець. Вона відкрила очі. Перед дівчиною був фіолетовий портал в якому виднівся світ предчтавлений дівчиною.
Ніка заворожено стояла та знімала все дійство.
Вони взяли один кінець мотузки та зайшли в портал.
По той бік був невеличкий город з доглянутими будинками, за ним виднівся ліс та гори.
Дівчата трохи подилися та вийшли назад, далі іти забоялись.
Вийшли. Настала черга зберігати паралель.
Кат взяла свій кулончик на цепочкі.
Зручно сіла. Сконцентрувалась. Представила, як портал залазить в кулон.
Відкрила очі. Вийшло! Портал вихірцем заліз до кулона.
Кодовим було слово "містечко"
-Це було круто! - вигукнула Ніколь, яка перестала знімати все на відео, - тепер моя черга!
Дівчата помінялись мічцями Кат-знімає, Ніка-створює.
Ніколь зробила все, як і подруга, тільки портал був голубим, а в середині водоспад посеред лісу. Зберегла в невеличку скриньку, кодове слово"ліс"
Насичені враженнями вони пішли на кухню.
Дівчата довго обговорювали вечір.
Потім Ніка пішла до дому, а Катарін дивилася на нічне місто та зорі
Вони нагадали ситуацію в кафе та їдальні.
-А та брюнетка дуже запальна, - говорив хлопець середнього росту з темним волоссям.
-Арт, дружбан ти, що запав на неї?.-запитав хлопець з чорним волоссям і здивовано вигнув брову.
-Ха! Та я швидко зможу її в себе закохати. А ось ти, Ніколас Мюлехен, наврядчи, - сині очі Артура хитро засвітились. Він знав, що друг азартний.
-Неділя-дві вона моя, - заявив Нік та глянув на друга своїми сірими очима.
-А давай закладемось! На тисячу.
-Легко! - з єхидною усмішкою сказав хлопець.
-От і договорились.
***
Подзвонив дзвінок.
Катарін відкрила двері для Ніки, що була одягнена в чорні джинси, білу футболку, а зверху накидка. Її світле волосся було зібране в хвіст, а сині очі підкрашені тушшю.
-Привіт, - сказала вона подрузі.-проходь.
Ніка зайшла в дім.
-Будеш чай з печевом чи бутербродами?. - запитала хазяйка дому з кухні.
Ніколь роззулась та зайшла до кухні.
-Ні. Давай після, того як створим свої перші паралелі. У тебе тут дуже красиво, - сказала дівчина.
-Гаразд. Пішли в кімнату.
Дівчата зайшли в кімнату, яка була зроблена в біло-бордових тонах.
Вікна, з яких виднівся нічний город та зоряне небо, були відкриті.
-Вау! - вражено сказала Ніка.
-Ага. Це бабуся мені купила. Ну, що почнемо?
-Так. Звісно.
Катарін почала першою.
Вона робила все, як сказала викладачка.
Зручно сіла, уявила кожну деталь опису з книги.
До неї долетів вітерець. Вона відкрила очі. Перед дівчиною був фіолетовий портал в якому виднівся світ предчтавлений дівчиною.
Ніка заворожено стояла та знімала все дійство.
Вони взяли один кінець мотузки та зайшли в портал.
По той бік був невеличкий город з доглянутими будинками, за ним виднівся ліс та гори.
Дівчата трохи подилися та вийшли назад, далі іти забоялись.
Вийшли. Настала черга зберігати паралель.
Кат взяла свій кулончик на цепочкі.
Зручно сіла. Сконцентрувалась. Представила, як портал залазить в кулон.
Відкрила очі. Вийшло! Портал вихірцем заліз до кулона.
Кодовим було слово "містечко"
-Це було круто! - вигукнула Ніколь, яка перестала знімати все на відео, - тепер моя черга!
Дівчата помінялись мічцями Кат-знімає, Ніка-створює.
Ніколь зробила все, як і подруга, тільки портал був голубим, а в середині водоспад посеред лісу. Зберегла в невеличку скриньку, кодове слово"ліс"
Насичені враженнями вони пішли на кухню.
Дівчата довго обговорювали вечір.
Потім Ніка пішла до дому, а Катарін дивилася на нічне місто та зорі
Коментарі