Глава7
У дівчини був не зрозумілмй настрій.
Після вчорашнього поцілунку її переповнювали не зрозумілі відчуття, думки постійно верталися до Ніка. Катарін розуміла, що якщо вона зараз закохається, то це помішає її навчанню. Тому вибір полягав у тому або Нік, або бути спостерігаче, здійснити свою заповітну мрію.
Одягнувши діловий темно-синій костюм та блузу зі знаком дару, вона пішла до коледжу.
Сьогодні Ніколь уже могла спокійно йти на навчання, тому дівчата жваво розмовляли в коридорі.
-Що з тобою? - запитала її подруга.
-Нічого. Все добре, - сказала Кат та відвела свої янтарні очі.
-Розповідай. Що сталося? - у синіх очах видно розгубленість та злість.
-Я вчора поцілувалась з Ніком, - ніяково відповіла вона подрузі.
-Що?!-на них обернулися всі учні в коридорі.
-Це якось. Я не розумію, що це було, - правду сказала Кат
-Це було виявлення почуттів. Ну і як? Це взаємно ? - розпитувала блондинка.
Кат лиш ніяково пожала плечима.
-Ну і справи.
Продзвенів урок.
Дівчата пішли в кабінет історії.
Пари йшли швидко.
Катарін ненавиділа себе за думки про Ніка, в Ніколь за те, що подруга постійно розпитувала про хлопця та поцілунок.
Дівчата йшли з коледжу.
Неподалік від них стояла не висока дівчина з довгим волоссям кольору червоного золота,тобто темно рижий.
-Це тобі махають? - запитала Катарін у Ніки.
Та обернулася.
-Так. Це Юко з поточної групи. Я зараз.
Ніколь швидко направилась до знайомої.
-Бу!
Катарін різко розвернулася та побачила Ніка який посміхався.
-Привіт. Як поживаєш? - запитав він та приобняв дівчину за талію.
-Ти ведеш себе так ніби ми пара, - замітила Катарін
-Слухай. Нам потрібно поговорити про поцілунок та про нас.
Катарін замітила, що він сказав "нас", а не "тебе і мене".
-Ходімо, пройдемось.
Катарін подивилась на подругу. Ніколь все побачила, тому усміхнулась та кивнула.
Вони йшли подорозі, а потім звернули на стежку, що вела в парк.
-Катарін,я хочу запитати. Які в тебе до мене відчуття? , - серйозно запитав Нік, який неменш серйозно вдивлявся в дівчину сірими очима.
Дівчину це збентежило.
-Ееем. Я незнаю. Після поцілунку все помінялось, - торочила правду Катарін.
-Я тебе кохаю! - різко сказав злопець з таким же серйозним обличчям.
-Ти мене кохаєш? - здивовано запитала дівчина.
-А хіба я б цілував тебе немаючи почуттів?
-Ееем. Не знаю, - дівчина була збентеженою. :-Нік, мені здається, що нам потрібно трохи більше часу ніж неділя.
-Зрозуміло, - в сірих очах було розчарування.
-Я не сказала "Ні", я сказала "Потрібен час"
-Гаразд.
Нік трохи провів дівчину до дому. Йшли вони мовчки.
-Бувай, - сказав холодно хлопець та пішов нібито нічого не було.
-Бувай.
Перед сном їй пришло смс від Медеоейн.
"Привіт) Хочу запросити тебе на моє день народження. Це буде в неділю) Надіюсь ти прийдеш." - писала Мед.
"Так. З радістю)", - відповіла Кат.
Попри те, що вона не хотіла ходити на вечірки після того як побувала на вечіркі Джека, вона не могла відмовити новій знайомій з якою вони спілкувались.
" Дуже рада. Адрес скину😉"
Думки дівчини були заповнені словами Ніка.
Після вчорашнього поцілунку її переповнювали не зрозумілі відчуття, думки постійно верталися до Ніка. Катарін розуміла, що якщо вона зараз закохається, то це помішає її навчанню. Тому вибір полягав у тому або Нік, або бути спостерігаче, здійснити свою заповітну мрію.
Одягнувши діловий темно-синій костюм та блузу зі знаком дару, вона пішла до коледжу.
Сьогодні Ніколь уже могла спокійно йти на навчання, тому дівчата жваво розмовляли в коридорі.
-Що з тобою? - запитала її подруга.
-Нічого. Все добре, - сказала Кат та відвела свої янтарні очі.
-Розповідай. Що сталося? - у синіх очах видно розгубленість та злість.
-Я вчора поцілувалась з Ніком, - ніяково відповіла вона подрузі.
-Що?!-на них обернулися всі учні в коридорі.
-Це якось. Я не розумію, що це було, - правду сказала Кат
-Це було виявлення почуттів. Ну і як? Це взаємно ? - розпитувала блондинка.
Кат лиш ніяково пожала плечима.
-Ну і справи.
Продзвенів урок.
Дівчата пішли в кабінет історії.
Пари йшли швидко.
Катарін ненавиділа себе за думки про Ніка, в Ніколь за те, що подруга постійно розпитувала про хлопця та поцілунок.
Дівчата йшли з коледжу.
Неподалік від них стояла не висока дівчина з довгим волоссям кольору червоного золота,тобто темно рижий.
-Це тобі махають? - запитала Катарін у Ніки.
Та обернулася.
-Так. Це Юко з поточної групи. Я зараз.
Ніколь швидко направилась до знайомої.
-Бу!
Катарін різко розвернулася та побачила Ніка який посміхався.
-Привіт. Як поживаєш? - запитав він та приобняв дівчину за талію.
-Ти ведеш себе так ніби ми пара, - замітила Катарін
-Слухай. Нам потрібно поговорити про поцілунок та про нас.
Катарін замітила, що він сказав "нас", а не "тебе і мене".
-Ходімо, пройдемось.
Катарін подивилась на подругу. Ніколь все побачила, тому усміхнулась та кивнула.
Вони йшли подорозі, а потім звернули на стежку, що вела в парк.
-Катарін,я хочу запитати. Які в тебе до мене відчуття? , - серйозно запитав Нік, який неменш серйозно вдивлявся в дівчину сірими очима.
Дівчину це збентежило.
-Ееем. Я незнаю. Після поцілунку все помінялось, - торочила правду Катарін.
-Я тебе кохаю! - різко сказав злопець з таким же серйозним обличчям.
-Ти мене кохаєш? - здивовано запитала дівчина.
-А хіба я б цілував тебе немаючи почуттів?
-Ееем. Не знаю, - дівчина була збентеженою. :-Нік, мені здається, що нам потрібно трохи більше часу ніж неділя.
-Зрозуміло, - в сірих очах було розчарування.
-Я не сказала "Ні", я сказала "Потрібен час"
-Гаразд.
Нік трохи провів дівчину до дому. Йшли вони мовчки.
-Бувай, - сказав холодно хлопець та пішов нібито нічого не було.
-Бувай.
Перед сном їй пришло смс від Медеоейн.
"Привіт) Хочу запросити тебе на моє день народження. Це буде в неділю) Надіюсь ти прийдеш." - писала Мед.
"Так. З радістю)", - відповіла Кат.
Попри те, що вона не хотіла ходити на вечірки після того як побувала на вечіркі Джека, вона не могла відмовити новій знайомій з якою вони спілкувались.
" Дуже рада. Адрес скину😉"
Думки дівчини були заповнені словами Ніка.
Коментарі