Як кораблі
Ми розійшлись, як в морі кораблі, Вже й не вітаємось, коли зустрілись, Були моменти радісні й сумні, Були припливи спокою і гніву. Ми довго плавали, та проти течії, І ураган одного разу все розставив по місцях, В моменти різні згадую собі, Як важко було й усвідомлюю, що легше стало. Ми створювали бурю, там де йшли, Разом ми катастрофа, в нас немає сенсу, В моменти, що тепер прийшли, Згадаю я тебе лише при хвилі сплеску.
2023-02-11 20:25:17
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3396
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6406