Як кораблі
Ми розійшлись, як в морі кораблі, Вже й не вітаємось, коли зустрілись, Були моменти радісні й сумні, Були припливи спокою і гніву. Ми довго плавали, та проти течії, І ураган одного разу все розставив по місцях, В моменти різні згадую собі, Як важко було й усвідомлюю, що легше стало. Ми створювали бурю, там де йшли, Разом ми катастрофа, в нас немає сенсу, В моменти, що тепер прийшли, Згадаю я тебе лише при хвилі сплеску.
2023-02-11 20:25:17
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2024
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9327