Як кораблі
Ми розійшлись, як в морі кораблі, Вже й не вітаємось, коли зустрілись, Були моменти радісні й сумні, Були припливи спокою і гніву. Ми довго плавали, та проти течії, І ураган одного разу все розставив по місцях, В моменти різні згадую собі, Як важко було й усвідомлюю, що легше стало. Ми створювали бурю, там де йшли, Разом ми катастрофа, в нас немає сенсу, В моменти, що тепер прийшли, Згадаю я тебе лише при хвилі сплеску.
2023-02-11 20:25:17
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3259
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13030