Пишу життя
Яна Гаращук
Пишу, пишу, пишу — стираю, Читаю, перечитую, пишу. Пишу, читаю, знов стираю, І вкотре за неправильність себе корю. Тут помилка, тут мала бути крапка, Тут я поспішно ставила тире, Тут знову кома чергова, Усе не так, усе не те. Пишу, пишу, пишу — стираю, Читаю, перечитую, пишу. Свою історію не поміняєш — Чорнила долі стерти не дано.
2023-02-19 22:01:02
5
0
Інші вірші поета
Востаннє Принцеса смерті Мій ворон Твої слова
Інші поети
Muzalevski
@Muzalevski
Leia Melova
@Leia_Melova
Akira Yamanoka
@sasha_karabash
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4059
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208