Стадо

I N F I N I T Y

Зелена сорочка, Синій піджак Біла шкарпетка А жоже червоний фрак? Щось дуже яскраво Виглядиш ти, -Наче ж, красиво? -Не занадто це ти? -Що? Хіба ти не бачив? Як зараз модно, -Та все я вже бачив, Та не міг зрозуміти одно. -Коли це палітурка Розказувала б зміст? Чому бриніла арка, А тепер з басів зміст? Так воно красиве, Незвичне і правдиве Та друже розплющ очі Поглянь на сьогоднішні ночі! Судить це безглуздо Повір... Поглянувши на стадо, Лиш вір, Що буде все на краще.... P.S. Я думаю тобі сподобався вірш Тож не лінись, і скоріш Постав лайк Підпишись...

2020-05-09 13:38:50

Інші вірші поета

★1 1+1 Фізика моралі CJ

Інші поети

King Dante

@grotesquecreature

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Аріна Кодовбецька

@Arichk

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3820

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2854