Зірваний одяг-це ще не любов...

Ірина Чубарук

Знаєш буває прорве і не раз На очі навернеться мокра вода Коли згадаю декілька твоїх фраз На*уй і все, така у тебе вже мода Не думай хлопче, я сильна Без твого"люблю" засинаю спокійно Ти був правий-я божевільна! Але помилився коли налив те вино Випивши-моя душа хотіла гомоніти, По дитячому зіграти ігру, Але ти просто хотів одяг зірвати, Забувши що за це будеш нести кару. Але пам'ятай що я ще та сама мала, Яку ти зачепив за живе. І душу вже не роздягнеш до голла, І тіло моє для тебе помре. Автор : #Іра_Чубарук

2018-02-07 16:11:01

Інші вірші поета

Не така

Інші поети

Сергій Яремчук

@sergey_yaremchuk28

Rojda Esra Yargı

@kamisiva

Меліса

@kolucha

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4358

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2571