У житті національно-свідомого особи-індивіда повинно перебувати на увазі «три кита свідомості».
«Три кита свідомості» - це базис з трьох гуманітарних дисциплін: історії, географії, політології (політики) та бонусною дисципліною - економікою яка виступає в міжпредметних зв’язках цих дисциплін. Які провідні ролі цих дисциплін посідають у житті особи-індивіда розглянемо детальніше
Історія. Бідний той народ, що немає історії, нещасна та людина, котра її не вивчає. Історія нації є стрижнем національної свідомості, на основі якої формується український народ. А відсутність чітких уявлень про час та обставини появи суб’єкта української національної історії гальмують формування національної свідомості українців, що, в свою чергу, стримує формування сучасної української нації [2, с. 1]. Більш за все ви не вивчаєте історію, бо вам її не правильно припідносять. Вам вона не цікава, ви слухаєте викладача чи співрозмовника, але він подає інформацію вам дуже сухо та скудно. Але якщо вивчення історії виглядає не цікаво, це не означає, що власне історія не цікава та не зрозуміла. Особа повинна не лише узагальнити історичні знання про Україну, а й орієнтуватися у Всесвітній історії в цілому. Історія надає факти та аргументи які може протиставити у дискусії чи у бесіді з співрозмовником. Історія є невід’ємною структурною складової національної свідомості.
Географія. Гуманітарна дисципліна яка надає уявлення про середовище в якому перебуває особа-індивід. Вивчення вище згаданої історії унеможливлюється без орієнотовності у географії. Простими словами не можна вивчати історію без географії. Ці дві дисципліни перебувають у взаємовідношенні один до одного. Вона надає орієнтацію у просторі та на місцевості. Географія включає в себе ще ряд допоміжних географічних дисциплін таких як: картографія, геодезія, кліматологія, гідрологія, геоекологія та інші які являють собою структуру географії. Ці перечислені дисципліни слугують структурою власне географії, котрі можуть розглядатися у поверхневому ознайомленні. Як же може жити особа не маючи базованих чи хоча б поверхневих уявлень про закономірність розміщення та взаємодії компонентів географічного середовища. Тому географія є важливою дисципліною у житті особи-індивіда.
Політологія (власне політика). З дитинства нам припідносили політику як щось заборонене, як щось, що не підглядає обговоренню, або розгляду. Дорослі, вчителі, бабусі й дідусі не любили розмовляти про політику та намагалися не торкатися до цієї тематики. Це було так тому що, влада яка була в їхній період життя (наприклад радянська) унеможливлювала їх поглиблення в політику. Викорінюючи власні політичні погляди частіше за все або дієвою сильною пропагандою або радикальною політикою репресій, тим самим роблячи верстви людей (звичайних робітників та селян) аполітичними. Особисто я такі процеси вважаю дуже негативними у структуруванні національної свідомості українців. Людина аполітична немає чітких уявлень про те, що відбувається у світі або у власній країні в цілому з політичної точки зору. У наш час не можна залишатися осторонь політичних процесів, тому знання про політику є беззаперечною складовою національної свідомості. Людина свідома – ідеаліст, має чіткі уявлення про політику, політичне становище та різні напрями політики. Політика також взаємопов’язана з історією, що узагальнює її поглиблення та вивчення.
Економіка. У цьому випадку ця дисципліна виступає бонусною. Вона використовується у міжпредметних зв’язках попередньо згаданих дисциплін. Наприклад економічна географія, історична економіка та економічна політика. Власне ці всі три та (бонусна економіка) дисципліни тісно взаємопов’язані, вивчення однієї ускладнюється без розуміння іншої. Така дисципліна як економіка надає свідомій особі-індивіду уявлення про економічні процеси. Сучасний світ та Україна в цілому базуються на постійних економічних процесах. Економіка досить складна дисципліна для вивчання, але вона формує здібності до процесів обміну, розподілу, ефективному використанні обмежених ресурсів - вкрай важливих навичок для особи-індивіда на мій погляд. Сучасний світ окутаний економікою, тому це так важливо.
У підсумку можна винести важливість та необхідність хоча б у розгляді представлених вище дисциплін. Теорія «трьох китів свідомості» пояснює їх важливість у житті сучасного національно-свідомого особи-індивіда. Як мені казали у школі:«Хороша людина – хороша у всьому».
Місце релігії у житті свідомої особи-індивіда.
Віросповідання є ключовою частиною у формуванні національної свідомості. Релігія закладає у душі та уми свідомих моральні, етичні та ментальні уявлення про світ, його будову та закони Всесвіту. Віра у щось вище завжди перебувала в житті та серцях людей, наставляла на праведні шляхи. Якщо поглибитися у історію, бачимо, що релігія посідала найголовніше місце у житті знаті, війська, аристократії та тим паче у житті звичайного ремісничого люду.
Козаки були дуже вірочую верствою суспільства. Прогортаючи сторінки історії ми спостерігаємо їхню безперервну боротьбу за православну віру, котра вже карбувала поки що слабо виражену національну свідомість. Варто згадати в свою чергу про радикальну політику радянської влади, котра усіма можливими і не можливими методами знищувала релігію, спричиняла її викоріненню. Радянській владі не потрібні були віруючі верстви населення які ставили віру вище за принципи комунізму. Тому релігія була, є та буде важливою у житті національно-свідомої особи.