Infinito
O infinito não é infinito se eu não fosse finito, qual a linha de comparação, castelos de pedras preciosas e dos moinhos de vento. Eu sei que eu escrevo muito, mas eu queria escrever muito mais,será que é verdade, ou eu estou apenas tentando ser aceito. Mudando minha vida, hábitos imperfeitos vieram desse meu jeito, sem nome e sem lei, apenas estranho e sem jeito. Gênio incompreendido, ou apenas um louco rapaz imperfeito, conhecido pelas obras não consagradas será que precisaria? O sol se apagar é eu conseguir ver a luz um dia. Não sei,mas eu peço desculpas, Eu já tentei demais eu sei o que você pensou, mas eu não to aqui pra pedir segundas chances. WM 29.07.18
2018-07-29 19:52:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2617
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5162