Peso e medida
Será que eu sou grande demais, Ou será que eu sou muito pequeno, E me perdi de mim mesmo e não tem uma linha de referência, com meu eu do passado é como o ser que sou apenas nesse tempo presente. Linhas de segundo, Eu mudo demais, ou serei sempre o mesmo todo dia,mas uma certeza eu tenho não somos quem já fomos algum dia. Procuramos a felicidade ou ela que nos procura, será que ela já nós achou a gente que não percebeu. WM 29.07.18
2018-07-29 19:57:39
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1876
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1707