Уяви, що одного дня ти розплющив очі ... а ти на оргії. Ні з того, ні з сього - мить тому була тиша і поряд - ні душі, а вже зараз - оргія і купа людей, а ти уявлення не маєш як тут опинився, з ким прийшов, і чому. Тебе не притягнули силоміць, ти не памятаєш з ким сюди прийшов. Та що там - який зараз день, рік і в якій країні знаходишся.

    Ніби ти і не жив до цього. Ніби, коридорами небесної канцелярії, тебе несли в величезному мішку, в якому було ще купа таких як ти. В мішку була дірка, ти випав і рандомно єбанувся в життя, прямісінько в оргію.

    І приходиш до тями, коли тебе саме "печуть" у хвіст хвіст та в гриву двоє зрілих джентльменів. Ще й так завзято, що аж «шуба завертається»

    Як ти гадаєш: скільки б  знадобилося часу, щоб самому собі відповісти на питання:

                          Що це бл*дь за хуйня?

     Власне, саме тому у історії має бути «передмова», за допомогою якої  читач матиме можливість зрозуміти в загальних рисах про що йтиметься, і чи варте це його уваги.

     Отже «Брудне, паскудне чтиво» - назва, якоюсь мірою, говорить сама за себе, проте - порядок є порядок.

     Нотатки про секс. Калейдоскоп вражень. 

Герої цієї книги палять, вживають алкогольні напої, а також мають численну кількість сексуальних партнерів.

    Про такі речі варто попереджувати і робити це слід на початку. А ще ліпше - до моменту, коли людина цю книгу придбає.

    Звісно, не бракує героям книги і позитивних рис - вони працюють, мають вищу освіту, володіють декількома мовами і наділені неабияким музичним смаком.

    Проте за весь час, ще не було жодної людини, яка б захоплювалася «чтивом» через те, що його персонажі слухають Pink Floyd, або читали “Собор Паризької Богоматері». Варто бути чесними перед собою і не боятись називати речі своїми іменами

    Мало не забув - ще герої цієі книги вживають наркоту і роблять це в промислових обсягах.

    Жодних сумнівів - серед читачів, знайдуться ті, хто засудять нас, звинувачуючи в пропаганді алкоголю, паління, вживання наркотичних засобів, та аморального способу життя.

   Свою позицію на цей рахунок ми сформулювали дуже давно, і всі ці роки вона лишається незмінною:

                                           Нам насрати!

    Головним чином тому, що всі ви дорослі люди і маєте власну голову на плечах, тому не варто перекладати на мене, чи взагалі на будь - кого, відповідальність за свою сраку.

    Кожен з Вас чудово усвідомлює якими можуть бути наслідки. Кожного разу, приймаючи рішення щось робити, або не робити - відповідальним будете Ви.

З повагою та безмежною любов`ю 

Джуд Джуніор та авторська команда "чтива"