Вдосталь натрахавшись в гуртожитках, громадських вбиральнях та підсобках, я ледь не дійшов висновку, що мені, не так вже й подобається секс.
Пригадуючи це сьогодні, мене не рідко охоплює жах від однієї думки, що я ледь не розминувся з таким фантастичним явищем.
Я мало що тоді розумів - важливі життєві уроки мене ще чекали попереду. Досвід - неймовірно цінна річ, головним чином тому, що приходить він лише з часом.
Як казав один знайомий: «Ніхто з нас не народжувався з тріпаком» - головне не відхилятися від наміченого курсу і впевнено рухатися в заданому напрямку по дорозі, рясно всіяній граблями.
Наступні п’ять років життя я присвятив класичним довгостроковим відносинам. Найбільшими моїми досягненнями були моменти розлученнь. Проблема була не в жінках - я сам ще не до кінця розумів якими мають бути ці самі відносини, аби я був в них щасливим.
Загальноприйнята в суспільстві модель стосунків між чоловіком та жінкою незмінно визначалась як моногамна, гетеросексуальна та консервативна.
З - поміж основних обов’язків даної моделі стосунків я б виділив наступні:
- Завжди берегти вірність один одному;
- Бути щасливими;
- Мати дитину ( бажано свою ).
Мріі:
- Закрити кредит;
- Померти в один день;
- Зробити так, аби попередні 2 пункти не стались одночасно .
І не те щоб я був проти - є люди яким консервативна модель подобається. Вони щасливі. Навіть в абсурдному прислів’ї «Б’є, значить любить» хтось знайде мудрість - я не засуджую, адже це вибір кожного.
Мене ж за мої погляди не одноразово звинувачували в «блядстві», «не серйозності», нарікали «збоченцем», «уйобком» давали дружні поради «не займатися хуйнь*ю» і тд і тп.
В свою чергу, я, як правило, відповідаю добре відомим древньословянським фразеологізмом:
- Пішов н*хуй!
Сподіваюсь з часом делікатність та повага стануть критеріями, що притаманні консервативній більшості