Відпускаю
Ніколи більше ти мій голос не почуєш, Ніколи не побач моє лице. І відчуттів палких вже не відчуєш, Та біль буде колоти ще-і-ще. Кохаю я, чи ні? Вже не важливо, Пройде усе, немов вчорашній день. Не можу я сказати «відболіло»… Та вже нема палких моїх пісень. Не все ж життя, тебе мені кохати, І не завжди чекати на порозі. Пішов ти в ніч, осінню темну ніч, Мене саму залишив на морозі. Кричала в слід, благала зупинись, Ти йшов в перед без поглядів назад. Я довго ще стояла, та дарма, Любов не повертається назад…
2018-02-16 17:12:04
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3792