Відпускаю
Ніколи більше ти мій голос не почуєш, Ніколи не побач моє лице. І відчуттів палких вже не відчуєш, Та біль буде колоти ще-і-ще. Кохаю я, чи ні? Вже не важливо, Пройде усе, немов вчорашній день. Не можу я сказати «відболіло»… Та вже нема палких моїх пісень. Не все ж життя, тебе мені кохати, І не завжди чекати на порозі. Пішов ти в ніч, осінню темну ніч, Мене саму залишив на морозі. Кричала в слід, благала зупинись, Ти йшов в перед без поглядів назад. Я довго ще стояла, та дарма, Любов не повертається назад…
2018-02-16 17:12:04
6
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2225
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4968