Я наівна
Ти знаєш коли моя душа страждала? Коли я йшла і тебе покидала З очей капали сльози, я ридала, Яка ж я була наівна, як сліпо тобі довіряла, Я тебе кохала, кохала завжди Ну а ти... Забув мене, зрадив Серце, душу скалічив І мене вбив, Я не повірю більше нікому, Як вврила тобі В серці більше немає місця коханою, Його спопелив вогонь болю і відчаю, Душа мертва, ти іі вбив, Мене заживо спалив, спопелив І одну помирати залишив, Наче не разом були ми, Я сама тону в своєму болі А де ти? В іі обіймах То не повертайся, мене не шукай,. Тобі мене не знайти, Нехай тебе забирають чорти!
2019-03-08 19:56:00
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3671
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2218