Клітка
Я бачив як ти у клітку потрапила, у клітку залізну, дуже міцну, як ти страждала, сумно плакала, наче ті, що вже відчули війну. І сиділа ти там лише одна без друзів, без ворогів - сама! Караючи себе казала:"Моя вина, що нікого біля мене таки нема." Та одного разу проснулась, подивилась на ґрати - заіржавіли вони - їх легко зламати, вийшла на волю - ти знову як вільний птах, красиво літаєш , забуваєш як було у клітках. Знову є друзі, знову є вороги і ти посеред них як це було колись, йдеш ти знову на гору, а не з гори, на красу своїми очима давай дивись. ... Усі у клітці були від неї не втекти, якщо цього досвіду не здобули бійтесь сильніше буде пекти.
2019-02-20 17:50:14
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5161
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3300