Клітка
Я бачив як ти у клітку потрапила, у клітку залізну, дуже міцну, як ти страждала, сумно плакала, наче ті, що вже відчули війну. І сиділа ти там лише одна без друзів, без ворогів - сама! Караючи себе казала:"Моя вина, що нікого біля мене таки нема." Та одного разу проснулась, подивилась на ґрати - заіржавіли вони - їх легко зламати, вийшла на волю - ти знову як вільний птах, красиво літаєш , забуваєш як було у клітках. Знову є друзі, знову є вороги і ти посеред них як це було колись, йдеш ти знову на гору, а не з гори, на красу своїми очима давай дивись. ... Усі у клітці були від неї не втекти, якщо цього досвіду не здобули бійтесь сильніше буде пекти.
2019-02-20 17:50:14
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2434
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2806