Свіча
Божевільний
Запалив я свічу, коли погасне не знаю, та знаю я і кричу, що дим гулятиме ще довго. Не відомо чому вогонь погасне, чи вітер його здує, чи хтось інший руками змахне і вогонь зіпсує. А поки свіча палає і ніхто задути її сильно не бажає хай добавляє свого тепла у цей світ наповнений зла.
2018-12-28 14:37:08
4
0
Інші вірші поета
Вулиці Відчуваю, що помираю Буденність Не можу осторонь стояти...
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1946
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12947