Здавалося колись...
Божевільний
Здавалося колись, що сильний, незалежний, що не впаду униз : достатньо обережний. Пройду усі шляхи і навіть не втомлюся. Безглуздії страхи - я не обернуся. Швидко я знайду справжню істину і інших проведу, оминаючи біду. І у цьому сенс буде мого короткого життя, що ніхто аж не забуде хто я, хто я, хто я! Та сталося не так, як то гадалося: впав не раз, не два - стежка починалася... А далі глибші ями, а далі ще крутіше, складніше та страшніше, а істина чіткіша...
2021-01-30 14:25:57
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Валерія Долінос
Гарно😍
Відповісти
2021-01-31 10:31:55
1
Інші вірші поета
Світло Життя - це нічого... Заради тебе Де твоя молодість?
Інші поети
سين
@SAHARMALIK
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4522
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4800