Минуле і майбутнє...

Божевільний

Минуле і майбутнє -вічні вороги і нехай хтось скаже мені, що це не так дивлячись навкруги. Я уважно слухати буду, та своїх слів не забуду, знаючи, що десь в цю мить якомусь дубу сильно болить. А тому дубу поклонялись, вважали святим - рубати не можна! Але прийшло майбутнє і ми дізнались, що упала гілка кожна. Ой відчуваю... Загинуть усі традиції старі, а люди, люди звикнуть мати правила нові.

2019-01-31 19:44:08

Інші вірші поета

Роман Якби ти могла зазирнути в мій світ... Як важко дивитись... Зустріч

Інші поети

Marin_a

@_Little_writer_

Wanter

@chees

Imperfectone

@bulletproof

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5044

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5164