Минуле і майбутнє...

Божевільний

Минуле і майбутнє -вічні вороги і нехай хтось скаже мені, що це не так дивлячись навкруги. Я уважно слухати буду, та своїх слів не забуду, знаючи, що десь в цю мить якомусь дубу сильно болить. А тому дубу поклонялись, вважали святим - рубати не можна! Але прийшло майбутнє і ми дізнались, що упала гілка кожна. Ой відчуваю... Загинуть усі традиції старі, а люди, люди звикнуть мати правила нові.

2019-01-31 19:44:08

Інші вірші поета

Тебе я розумію... Я готовий тебе вивчати... Досить Буденність

Інші поети

ann a

@laccanelle

Moon

@red_couple

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8016

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

129

4474