Ох життя моє...

Kim_Soa

Ох життя моє ти зовсім не яскраве не барвисте , не виселе й не багряне, ти у мене як в тумані -тьмяне, не даєш розгледіти де світло сяє. Ох життя моє не кидай мене в пащу, у холодну темну в забутті пропавшій, не давай голодній лютті розірвати мою душу скамянілу поховати. Оглянись поглянь у моє серце яке б'ється болісно десь там - далеко. Воно кличе так тихесенько тебе, щоб віддчуло ти не вмерло воно ще! Ще залишилась малесенька надія, що не зірвиться з кайдан лиха подія, не змете з дороги цей останній шанс, вибратися у світ окрас. Де тепло зігріє моє серце і заглане у порожню мою душу скамянілу, холодом окуту і надовго в пащі пазабуту. Воно скине з мене ці важкі кайдани, і спасе мене від лютті і омани розжене воно увесь густий туман й поведе мене за вітром в теплий край. Де не має болю, страху й темноти. Де вирує тільки не поборна віра, що у світі ще живе надія.

2021-07-13 22:20:34

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11957

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

6105