Ох життя моє...
Ох життя моє ти зовсім не яскраве не барвисте , не виселе й не багряне, ти у мене як в тумані -тьмяне, не даєш розгледіти де світло сяє. Ох життя моє  не кидай мене в пащу, у холодну темну в забутті пропавшій, не давай голодній лютті розірвати мою душу скамянілу поховати. Оглянись поглянь у моє серце яке б'ється болісно десь там - далеко. Воно кличе так тихесенько тебе, щоб віддчуло ти не вмерло воно ще! Ще залишилась малесенька надія, що не зірвиться з кайдан лиха подія, не змете з дороги цей останній шанс, вибратися у світ окрас. Де тепло зігріє моє серце і заглане у порожню мою душу скамянілу, холодом окуту і надовго в пащі пазабуту. Воно скине з мене ці важкі кайдани, і спасе мене від лютті і омани розжене воно увесь густий туман й поведе мене за вітром в теплий край. Де не має болю, страху й темноти. Де вирує тільки не поборна віра, що у світі ще живе надія.
2021-07-13 22:20:34
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1718
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4474