Ох життя моє...

Kim_Soa

Ох життя моє ти зовсім не яскраве не барвисте , не виселе й не багряне, ти у мене як в тумані -тьмяне, не даєш розгледіти де світло сяє. Ох життя моє не кидай мене в пащу, у холодну темну в забутті пропавшій, не давай голодній лютті розірвати мою душу скамянілу поховати. Оглянись поглянь у моє серце яке б'ється болісно десь там - далеко. Воно кличе так тихесенько тебе, щоб віддчуло ти не вмерло воно ще! Ще залишилась малесенька надія, що не зірвиться з кайдан лиха подія, не змете з дороги цей останній шанс, вибратися у світ окрас. Де тепло зігріє моє серце і заглане у порожню мою душу скамянілу, холодом окуту і надовго в пащі пазабуту. Воно скине з мене ці важкі кайдани, і спасе мене від лютті і омани розжене воно увесь густий туман й поведе мене за вітром в теплий край. Де не має болю, страху й темноти. Де вирує тільки не поборна віра, що у світі ще живе надія.

2021-07-13 22:20:34

4

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

2

2023

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10920