Ох життя моє...
Ох життя моє ти зовсім не яскраве
не барвисте , не виселе й не багряне,
ти у мене як в тумані -тьмяне,
не даєш розгледіти де світло сяє.
Ох життя моє не кидай мене в пащу,
у холодну темну в забутті пропавшій,
не давай голодній лютті розірвати
мою душу скамянілу поховати.
Оглянись поглянь у моє серце яке б'ється болісно десь там - далеко.
Воно кличе так тихесенько тебе,
щоб віддчуло ти не вмерло воно ще!
Ще залишилась малесенька надія, що не зірвиться з кайдан лиха подія,
не змете з дороги цей останній шанс, вибратися у світ окрас.
Де тепло зігріє моє серце
і заглане у порожню мою душу
скамянілу, холодом окуту
і надовго в пащі пазабуту.
Воно скине з мене ці важкі кайдани,
і спасе мене від лютті і омани
розжене воно увесь густий туман й
поведе мене за вітром в теплий край.
Де не має болю, страху й темноти.
Де вирує тільки не поборна віра,
що у світі ще живе надія.
2021-07-13 22:20:34
4
0