Фарби на папері
І випалю я крапку на папері, І розведу, як фарби, ту сльозу, Яка так гучно виє поміж стелі, Й відчую лоскіт горя досхочу. Очі твої витліли, як полум'яний жар, А твоє серце - тому таки свідок, Що розлетілося на друзки, мов кохання чар, Що більш мені належати не будуть. Ці золотисті коси, що осява мій день, Тепер тьмянітимуть на згадці про минуле. І сміх від наших довгих теревень Тепер секретом стане незаснулим. Раніш голубки туркотіли гучно, При зустрічі забувши про проблеми, І змахом крил кохали незабутньо, А я писав про них поеми... Та час жорстокий магію розвіяв, І тих голубок розділила тьма, Ми більш ніколи так кохать не будем, Ми більш у це так сильно не пірна... І випалю я крапку на папері, І розведу, як фарби, ту сльозу, Яка так гучно виє поміж стелі, Й відчую лоскіт горя досхочу... 29.09.19 Присвячено_тій_самій_
2019-10-02 17:37:07
4
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16684
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2738