Фарби на папері
Юрій Корецький
І випалю я крапку на папері, І розведу, як фарби, ту сльозу, Яка так гучно виє поміж стелі, Й відчую лоскіт горя досхочу. Очі твої витліли, як полум'яний жар, А твоє серце - тому таки свідок, Що розлетілося на друзки, мов кохання чар, Що більш мені належати не будуть. Ці золотисті коси, що осява мій день, Тепер тьмянітимуть на згадці про минуле. І сміх від наших довгих теревень Тепер секретом стане незаснулим. Раніш голубки туркотіли гучно, При зустрічі забувши про проблеми, І змахом крил кохали незабутньо, А я писав про них поеми... Та час жорстокий магію розвіяв, І тих голубок розділила тьма, Ми більш ніколи так кохать не будем, Ми більш у це так сильно не пірна... І випалю я крапку на папері, І розведу, як фарби, ту сльозу, Яка так гучно виє поміж стелі, Й відчую лоскіт горя досхочу... 29.09.19 Присвячено_тій_самій_
2019-10-02 17:37:07
4
0
Інші категорії
Вірші в прозі Філософські Радісні вірші Пейзажні Ода Соціальні
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16685
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2275