Фарби на папері
І випалю я крапку на папері, І розведу, як фарби, ту сльозу, Яка так гучно виє поміж стелі, Й відчую лоскіт горя досхочу. Очі твої витліли, як полум'яний жар, А твоє серце - тому таки свідок, Що розлетілося на друзки, мов кохання чар, Що більш мені належати не будуть. Ці золотисті коси, що осява мій день, Тепер тьмянітимуть на згадці про минуле. І сміх від наших довгих теревень Тепер секретом стане незаснулим. Раніш голубки туркотіли гучно, При зустрічі забувши про проблеми, І змахом крил кохали незабутньо, А я писав про них поеми... Та час жорстокий магію розвіяв, І тих голубок розділила тьма, Ми більш ніколи так кохать не будем, Ми більш у це так сильно не пірна... І випалю я крапку на папері, І розведу, як фарби, ту сльозу, Яка так гучно виє поміж стелі, Й відчую лоскіт горя досхочу... 29.09.19 Присвячено_тій_самій_
2019-10-02 17:37:07
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3085
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1633