Фарби на папері
Юрій Корецький
І випалю я крапку на папері, І розведу, як фарби, ту сльозу, Яка так гучно виє поміж стелі, Й відчую лоскіт горя досхочу. Очі твої витліли, як полум'яний жар, А твоє серце - тому таки свідок, Що розлетілося на друзки, мов кохання чар, Що більш мені належати не будуть. Ці золотисті коси, що осява мій день, Тепер тьмянітимуть на згадці про минуле. І сміх від наших довгих теревень Тепер секретом стане незаснулим. Раніш голубки туркотіли гучно, При зустрічі забувши про проблеми, І змахом крил кохали незабутньо, А я писав про них поеми... Та час жорстокий магію розвіяв, І тих голубок розділила тьма, Ми більш ніколи так кохать не будем, Ми більш у це так сильно не пірна... І випалю я крапку на папері, І розведу, як фарби, ту сльозу, Яка так гучно виє поміж стелі, Й відчую лоскіт горя досхочу... 29.09.19 Присвячено_тій_самій_
2019-10-02 17:37:07
4
0
Інші категорії
Для дітей Подійні Пейзажні Поеми Ода Радісні вірші
Інші поети
Harry Ananga
@harriet_karugi
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2546
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4251