Vino di lacrime e sangue.

Liv

Tu dimmi cosa devo fare. Non capisci il mio mare. Le mie lacrime, Tu bevi come il vino. Beh, com'è? Ti piaciono? Ti prego, puoi lasharmi stare? Gia non voglio ti amare. Quando piango in silenzio, Tu felice conti il prezzo. Dimmi qual'è il senzo, Dividere me da tanti pezzi? Vuoi morire come in un film? Aiuto te farlo, "dear". Invece io gia non voglio niente, Grazie a te. Sono contenta, Quando non sto con te. Ti voglio bene, Ma fatto sempre male. Anch'io vorrei bere il vino, Un vino dal tuo sangue. Le gocce rosse dalle tue vene, Io racoglio in provette. È la orribila pornografia, Questa tua morta fotografia. Dormi bene, amo. È la tua nuova "vita". Qua me non c'è, C'è solo camera, fredda e vuota.

2023-11-22 21:29:33

Інші вірші поета

Як же все це вже буденно. Троянда. Він покохав демона... просто Ти

Інші поети

breathings

@breathings

Іллаір Гетт

@IllGett

Maria

@mariya_zholkevska

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12401

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2769