Крізь темряву
Крізь темряву борюся, щоб бути, Собі назавжди вірною. Світлу корюся, щоб здобути, Зброю завжди свою. Видали тугу з мого розуму, Щоб було більше простору. Знайти я хочу свою частину, Щоб йти з цим лише вгору. Подаруй мені більше досвіду, Щоб не потрапляти в пастки лихі, Щоб відрізняти свої голоси тихі. З тінями борюся, щоб забути, Як часто плачу, Колись вихід з пасток побачу.
2023-08-09 20:09:22
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Mark Fortis
Гарний вірш. В ньому піднімаються такі важливі питання як: боротьба із труднощами, пошук себе, а також висловлюється надія на світле майбутнє. Саме до нього і йдуть крізь темряву, а разом з тим здобувають досвід який може стати в подальшому в нагоді.
Відповісти
2023-08-09 20:47:28
1
Lara Rein
@Mark Fortis Дякую за слова та коментар! Дійсно, життя — це як постійна боротьба з собою, заради себе, щоб краще було для себе. Людина зустрічається з негативом, як розчарування, туга, інші емоції. І потрібно шукати вихід, щоб був сенс.
Відповісти
2023-08-09 20:56:25
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4835
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2808