Крізь темряву
Крізь темряву борюся, щоб бути, Собі назавжди вірною. Світлу корюся, щоб здобути, Зброю завжди свою. Видали тугу з мого розуму, Щоб було більше простору. Знайти я хочу свою частину, Щоб йти з цим лише вгору. Подаруй мені більше досвіду, Щоб не потрапляти в пастки лихі, Щоб відрізняти свої голоси тихі. З тінями борюся, щоб забути, Як часто плачу, Колись вихід з пасток побачу.
2023-08-09 20:09:22
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Mark Fortis
Гарний вірш. В ньому піднімаються такі важливі питання як: боротьба із труднощами, пошук себе, а також висловлюється надія на світле майбутнє. Саме до нього і йдуть крізь темряву, а разом з тим здобувають досвід який може стати в подальшому в нагоді.
Відповісти
2023-08-09 20:47:28
1
Lara Rein
@Mark Fortis Дякую за слова та коментар! Дійсно, життя — це як постійна боротьба з собою, заради себе, щоб краще було для себе. Людина зустрічається з негативом, як розчарування, туга, інші емоції. І потрібно шукати вихід, щоб був сенс.
Відповісти
2023-08-09 20:56:25
1
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Vera Gibson
@sissygibson
Adaira
@adaira
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5284
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2708