Ранок шепоче

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

Шепоче вітер, шепоче ранок. Вже прокинувся світанок, Сховав зорі у ріці.. На росЯний літній ганок Виліз їжачок. В руці Малючок тримає ранець, Вже до школи хоче йти. Там казкові веселкові Мрії збудуться усі. Перше вересня стрічає День знання. Усіх чекає Ранок щастя осені!.

2020-08-31 00:43:00

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (11)

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

@Дмитрий Данилов я УКРАЇНСЬКА співрозмовниця))/

Відповісти

2020-09-01 15:55:24

Дмитрий Данилов

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Мда... В общаге женской – второй раз об этом жалею – я не бывал...

Відповісти

2020-09-01 16:01:30

Подобається

Дмитрий Данилов

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Ты чудо просто... во всей вселенной.

Відповісти

2020-09-01 16:02:39

Подобається

Інші вірші поета

Горіх та білочки Атом тепла("Вдохновение") (Переклад) Вот в сердце нож Коханому

Інші поети

Ritika Verma

@lily970000

Sarang Luxeu

@sarang_luxeu

TEJA

@TEJA

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1448

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1718