Земної породи
Десь в полях заспівав стрибунець -коник, Жук бронзовка вмостився на підвіконні... А серця струни райдуги лоскочуть І напитися роси з долоні хочуть. Природа - мати, пригорни, приголуб свою доню... Я земна, я земна, як всі люди! Я пелюстка твоя, що життя любить! Дай напитись роси з твоєї долоні, Посміхнись, приголуб рідну доню.
2020-03-23 16:22:35
11
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4987
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9030