Земної породи
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Десь в полях заспівав стрибунець -коник, Жук бронзовка вмостився на підвіконні... А серця струни райдуги лоскочуть І напитися роси з долоні хочуть. Природа - мати, пригорни, приголуб свою доню... Я земна, я земна, як всі люди! Я пелюстка твоя, що життя любить! Дай напитись роси з твоєї долоні, Посміхнись, приголуб рідну доню.
2020-03-23 16:22:35
11
0
Інші вірші поета
Смакуй і кохай Не плачте Тані 5/21 Мрія Сашка
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2696
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4919