Люби меня...

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

(18+)
Люби меня нежно любовию страсти. Пусть жизнь поёт песни о радости странствий. Люби бесконечно, не робко люби! Эй, музыкант во все трубы труби! Сыграй мне мелодию дивных вершин, Где вместе летали, Где был не один. Труби мне о счастье, экстаз заверши Мелодией страсти наивной души. Труби , музыкант, о бурях любя, Где мир прогибает добро под себя! Люби меня счастье и душу люби Кричащей от страсти Наивный мотив. Люби, музыкант, струны порванной иней Разбитых рукою божественных сил. Люби меня вольно, довольно красиво Труба, зови ввысь. Взлететь над собою, над миром парить. Любви бесконечной быть. Быть? Быть!!

2022-01-02 04:26:37

23

10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (10)

Станислав КРАЙНОВ

Да нет просто я воспринимаю мир таким каким его вижу собственным взглядом.

Відповісти

2022-01-02 04:53:16

2

Станислав КРАЙНОВ

это метко сказанно и точно.

Відповісти

2022-01-02 04:53:56

1

Лео Лея

Так красиво! ✨👏👏👏

Відповісти

2022-01-02 11:35:28

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4835

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

3899