З 1930-х років у мистецтві домінував реалізм. З’являються нові течії в образотворчому мистецтві.
Течії радянського мистецтва:
1) Соціалістичний реалізм (соцреалізм) - художній метод та стиль, що панував у СРСР з 1930-х.
Риси соцреалізму:
• «Естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу й людини»
• Орієнтація на зображення трудової дійсності радянських людей, «побудову соціалізму»
Головним завданням було пропагування комуністичних ідей. Мистецтво соцреалізму справлялося з цим завданням краще, ніж абстракціоністські напрями, бо було більш зрозумілим звичайній радянській людині. Фактично соціалістичний реалізм був радянським варіантом монументалізму, стилю, притаманного й іншим тоталітарним державам.
Одним з характерних прикладів соцреалізму 20 ст. був плакатний живопис.
• Олексій Шовкуненко «Дніпробуд» (1957 р.)
• Федір Кричевський «Мати» (1929 р.), «Довбуш» (ескіз) (1931 р.)
В архітектурі соцреалізму характерна сірість, однотипність, монументальність
В скульптурі соцреалізму була монументальність та однотипність зображуваних об’єктів. Наголос ставився на пропагандистських, ідеологічних можливостях. Практично в кожному місті, селищі були поставлені пам'ятники Леніну. Фактично в 1930-ті роки з`явилися певні канони скульптурного зображення визначних діячів культури України.
• Євген Вучетич «Батьківщина-мати» (1981 р.)
• Матвій Манізер пам’ятник Т. Шевченку в Харкові (1935 р.)
2) Раціоналізм - напрямок в архітектурі, який отримав розвиток в 1920-ті - на початку 1930-х роках. Основоположник Аполінарій Красовський.
Риси раціоналізму:
• Лаконічність форм
• Строгість і підкреслений функціоналізм
• Увага на психологічне сприйняття архітектури людиною
Раціоналісти мали прагнення знайти раціональні начала в образному аспекті архітектури, максимально освоїти досягнення сучасної науки і техніки. Раціоналізм відомий (і реалізований) набагато гірше, ніж сучасний йому конструктивізм, однак це не робить цей напрямок менш цікавим.
У сфері архітектури все майбутні раціоналісти пройшли через неокласику високого художнього рівня (школа Івана Жолтовського). Багато раціоналісти були непоганими художниками і графіками, причому самих різних напрямків - від стилістики «Світу мистецтва» до кубізму. У 1920-ті роки, в умовах бурхливої полеміки між консервативними неокласиками і новаторами, раціоналісти зайняли свою нішу набагато раніше конструктивістів і були не такі радикальні, як останні.
В Україні не представлений.
3) Конструктивізм - напрямок, що отримав розвиток в 1920 — початку 1930 років.
Риси конструктивізму:
• Суворий геометризм
• Лаконічність форм
• Відкидає декоративність
Спроба створити життєвий простір за допомогою нової техніки, її логічних конструкцій, а також естетичних якостей таких матеріалів, як метал, дерево, скло. Прикладом раціоналізму є будівля головпоштамту у Києві, яка знаходиться на площі Незалежності, а також комплекс адміністративних будівель («Держпром») у Харкові, який фахівці відносять як до раціоналізму, так і до конструктивізму, оскільки ці течії досить близькі.
• Павло Роттер будівля Держпрому в Харкові (1928 р.)
• Будівля Головопоштамту в Києві (1958 р.)
• Іван Каварелідзе пам'ятник Т. Шевченку в м. Ромни (1918 р.), пам'ятник Б. Хмельницькому в Чернігові (1956 р.) (відомий також у кіно, але піддався цькуванню радянської влади)
4) Сталінській ампір - напрям в архітектурі СРСР з кінця 1930-х до середини 1950-х.
Риси сталінського ампіру:
• Барельєфи (скульптурна композиція, виконана на площині і пов'язана з тлом)з геральдичними композиціями (гербами)
• Зображення трудящих людей
• Загальна монументальність композиції
• Широке використання мармуру і бронзи
• Синтез архітектури і живопису
Ідеологія сталінського ампіру імперіалізм – прагнення до експансії і створення нового культу через іконізацію символіки. Помпезність, театральність, деяка награність. На відміну від футуристичних настроїв конструктивізму – явний поворот до консерватизму. Надмірне міфотворчість сталінського ампіру було частково подолано які змінили його функціоналізмом.
• Міністерство закордонних справ України в м. Києві (1939 р.)
• Будівля Кабінету Міністрів України м. Київ (1937 р.)
• Готель «Україна» в м. Києві (1956 р.)