Чому розлучений?
Чому розлучений? Невже так не любив? Тоді чому весь час терпів? Чому такий засмучений? Чому все на показ? Щоб хто побачив? Я? Чого тоді мовчиш весь час? Ти хтів колись, щоб я була твоя... Тепер ти сам, на самоті... Написав хочаби два рядки. Я завжди відповім. Листам твоїм... А може я себе накручую? І може статус не для мене той. Для кого ж хвалишся розлукою? Чи розкажеш ти, поділишся зі мной?
2023-03-09 12:58:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3527
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2967